Управління гуманітарного розвитку
Методичний кабінет   


П`ятниця, 29.03.2024, 15:08
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту

Пошук

Віртуальнийкабінет
Віртуальний кабінет виховної роботи

Новини Освіта.UA

Нова школа

Всеосвіта
Курси, вебінари, олімпіади. Портал Всеосвіта.

Головна » 2017 » Грудень » 4 » Інтервю з директором Щасливського НВК Йовбаком Ю.Ю.
15:13
Інтервю з директором Щасливського НВК Йовбаком Ю.Ю.

Ю.Йовбак: «Нова українська школа

 можлива тоді і тільки тоді, 

коли ми збудуємо місток довіри

між школою, дітьми, батьками і громадою»

 

     В останній день осені в Щасливському НВК проведено  Всеукраїнську конференцію з проблем «Нових підходів  до навчання і викладання основ наук у світлі реалізації основних положень Закону України «Про освіту», у якій взяли участь 76 директорів шкіл, членів Асоціації керівників закладів освіти України.

  По завершенню заходу, ми мали можливість поспілкуватися з директором Щасливського НВК Юрієм Юрійовичем Йовбаком, який охоче відповів на всі наші питання.

    28 вересня дано старт Новому Закону України «Про освіту», які зміни він має на меті, що саме підлягає реформуванню?

Закон «Про освіту» започатковує масштабні реформи у галузі.Перш за все, утверджується поняття «освітній процес» як система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.

Середня освіта поділятиметься на початкову (4 роки, 1-4 класи), базову (5 років, 5-9 класи) і профільну (3 роки, 9-12 класи). Починаючи з 5 класу діти вчитимуться в гімназіях, а після закінчення 9 класу продовжуватимуть навчання у ліцеях (закладах старшої або профільної школи) або ж здобуватимуть професійну освіту.

Зростає педагогічне навантаження вчителя.

Довіра до школи, до вчителя починається з педагогіки  партнерства, відкритості шкіл, поваги до дитини, до батьків, до вчителя.

Побудувати нову українську школу можливо при умові, що школа здійснюватиме орієнтацію на учня,  виховання його  на загальнолюдських цінностях, які у наш час, на жаль, відходять на другий план.

Нова українська школа можлива тоді і тільки тоді, коли ми збудуємо місток довіри між школою, дітьми, батьками і громадою.

Дехто вважає, що з прийняттм Закону України «Про освіту» головне  -це компетентнісний  підхід до навчання. Але це і єформування цінностей, на основі яких виробляється ставлення молодих людей до навчання, до історії і культури держави, до батьків, до законів.

Дитина формується «за столом» з батьками, збираючи крихти хліба після вечері, і яке ставлення батьків до школи, вчителя, суспільства, таке  й буде у дитини.

Батьки не повинні бути сторонніми у цьому важливому питанні.

Треба по-людські ставитись  один до одного, поважати людей.. Бо якщо не зміниться ставлення, то й довіри не буде.

Сучасна школа — дуже вертикальна: директор, завуч, вчителі, діти і десь далеко батьки. І це правда.

Але якщо ми хочемо побудувати довіру, то ми маємо змінити підхід на дев’яносто градусів. Треба щоб учитель був на  одному рівні  з учнем. Запросив його  на чашку чаю, поспілкувався, з’ясував які проблеми у дитини і, що головне, допоміг при потребі.

Тоді появиться довіра, відбудеться повага до гідності з обох сторін.

Але це не означає, що вчитель  не повинен бути вимогливим. З практики видно, що вимогливі і справедливі вчителі мають найбільшу повагу та довіру серед учнів.  Особливо про це вони говорять на зустрічах однокласників через 5чи 20 років.

Справедливий вчитель розрізняє два види вимогливості. Це — педагогічний,   який спонукає до навчання і мотивує. І дуже неправильно, коли учитель переходить на другий вид, — особистісний. Повага до вчителя буде тоді, коли він  якраз і є вимогливим і справедливим.  В іншому  випадку поваги не чекай, як і не чекай позитиву на уроці від учня.

Чи залишається система ЗНО головним інструментом перевірки знань випускника? Наскільки воно об’єктивне?

Якщо говорити про ЗНО у «Новій школі», то воно залишається, але в дещо іншому ракурсі. Головне – бути в темі…

Система ЗНО викликає чимало нарікань. І вчителі громадськість не втомлюються обурюватися з приводу того, що перевірка знань методом тестування є далекою від об’єктивності й допускає чималу вірогідність угадування. Але за таким галасом ми не враховуємо, що тестологія – це наука, а отже коефіцієнт вгадування науково прорахований і не є суттєвим при визначенні результатів.

Так, учні можуть і розгубитися і розхвилюватися під час ЗНО, а, отже, показати результати, нижчі з прогнозовані вчителем. Але ж завдання школи якраз і полягає в тому, щоб учень виявляв свої знання не в «тепличних» аудиторних умовах, а в різних навчальних і життєвих ситуаціях.

Нові стандарти передбачають менше теорії, а більше практичної діяльності школярів, вміння аналізу результатів дослідження, їх систематизації.

Дитині недостатньо просто дати знання, її треба навчитися користуватися ними, сформувати ключові компетентності. Головне – результат. Не знання закону Ома, а вміння практично визначити напругу, силу струму на ділянці кола.

В Україні стало дуже модним виводити рейтинги шкіл за наслідками ЗНО. Наскільки це доцільно?

Для об’єктивного рейтингу шкіл необхідно розробити механізм врахування так званої «додаткової освітньої вартості», яка враховує початковий рівень учнів, їх соціальний стан та прогрес чи регрес, якого вдалося досягти учням в школі.

За високими результатами ЗНО стоять не тільки школи, як спроможність батьки створити особливі умови для дитини. Без врахування «доданої освітньої вартості» складно сказати, що стоїть за результатами – репетитор, соціальне становище учня чи щире прагнення батьків допомогти дитині у навчанні, сказала у своєму виступі міністерша освіти Лілія Гриневич.

Дуже часто окремі школи збирають «вершки суспільства» — дітей з найкращими можливостями, а томім записують їхні успіхи у свої заслуги. Приклад  Щасливський  НВК. Діти ДЮФА «Шахтар» навчається у нашому закладі. З такими учнями важко працювати (без тата і мами, без хати), вчителю потрібно затратити набагато більше енергії, ніж зазвичай. Такі діти гірше здають ЗНО, але мають шанс отримати життєвий досвід, своєрідний карт-бланш, про який одразу і не збагнеш.

У чому полягає ідея НУШ (Нової української школи)?

Ідея «Нової української школи» – це своєрідні наміри Кабінету міністрів України, МОНу, які на десятиліття визначають стратегію розвитку освіти в державі.Це питання не на «вчора», не на «сьогодні», не на «завтра». Це завдання на найближчу перспективу, на десятиліття.

На сьогодні НУШ – це, перш за все, 100 українських шкіл, які беруть участь у Пілотному проекті по впровадженню нових освітніх стандартів у початковій школі.

По друге, це оновлені навчальні програми для 1–4 класів, за ними працює початкова ланка. Окрім традиційних предметів першокласники вивчають інтегрований курс «Я досліджую світ», що диференціюється мовно-літературну, математичну, природничу, технологічну, соціальну і здоров’язбережну, громадянську та історичну галузі. Чи не правда, така калейдоскопічність лише в межах одного навчального курсу дещо суперечить ідеї інтеграції?

Будемо відвертими: все це косметичні зміни на основі старих освітніх стандартів.

У сучасних 5–9 класах програми зорієнтовані на реалізацію принципів так званого наскрізного навчання і виховання за оновленими програмами та новими підручниками.

По третє, – це старша школа, у якій пріоритетною є «знаннєва» парадигма, що зорієнтована на складання ЗНО. Учень повинен вивчити, здати ЗНО і забути. У багатьох випадках учень навіть не розуміє, про що йде мова, не вміє застосовувати здобуті знання на практиці, не здатен робити аналіз, систематизувати та синтезувати отриману навчальну інформацію.

Яким чином мають відбуватися зміни? Який характер вони несуть?

І вчителі, й учні, й батьки чекали на зміни в освіті.Інше питання, який характер повинні носити ці зміни – еволюційний чи революційний.

Перший шлях, як відомо, є природним, закономірним, але надто повільним. Другий – дає більш швидкий результат, але ж він і більш травматичний.

Мова йде не лише про неготовність вчителя ламати стереотипи і освоювати інновації. Вчителі завжди з ними стикалися. Питання в тому, чи здатен вчитель винести той тягар відповідальності, який на нього хочуть перекласти МОН, Інститут інноваційних технологій тощо, які до сьогодні опікувалися питаннями створення, апробації та реалізації навчальних програм, підручників тощо?

До речі, «ідеальну» програму, підручник, який би задовольняв усіх вчителів і учнів, не викликав нарікань, зауважень, так і не створено по сьогоднішній день, мабуть, із жодного предмету. А над їх створенням працювали кращі науковці, методисти, вчителі-практики.

До цієї роботи активно залучалися і вчителі нашої школи. Із власного досвіду їм відомо, що таке апробація навчальної літератури, електронних програмових засобів навчання, тощо.

На часі у нас серйозні зміни у структурі Щасливського НВК. У  грудні ми офіційно змінюємо статус на опорний заклад, до складу якого вливаються Пролісківське НВО та д/с «Пролісок».

Які задачі ставить перед собою створення такої опорної школи? Чи є певні ризики у даному процесі?

Опорна школа повинна мати сильну профільну кафедру вчителів. Без учителя вона не буде процвітаючою, не буде опорною, працюватиме у режимі стогнації. Дітям гірше не буде, але чи буде краще?

Ніякі мультимедіа, комп’ютерні класи самі по собі результат не принесуть. Крім того, є й інші ризики. Серед них перетворення самодостатньої на сьогодні школи у «школу-вітрину», коли показуха може стати основним видом діяльності закладу, небезпека скотитися до імітації впровадження інновацій та породження негативного, а то й відверто ворожого ставлення з боку колег шкіл-філій та інших сусідніх шкіл.

Сучасні батьки вже сьогодні шукають ті школи, де, на їхню думку, дитині буде краще. Не шкодують грошей, часу і підвозять дітей на навчання до інших шкіл, не дивлячись на те, що у їхньому селі є хороша школа.

Якщо говорити про нову школу, в яку діти будуть іти із радістю, потрібно говорити про здоров’язберігаючі технології, як психічні, так і фізичні.

У шкільній практиці дрібниць не має бути. Адже будь-який нюанс може стати тією ложкою дьогтю, яка зіпсує бочку меду. Окремі «педагогічні дрібниці» дають певні підстави для серйозних висновків.

Ще один, на мою думку, важливий момент. Вчитель повинен перейти до використання на уроках виключно адресних запитань: називається прізвище дитини, і лише потім запитання.

Ключовими положеннями педагогічної етики має бути наступне: ніколи не став дитині запитання, якщо на 100% не впевнений, що вона дасть на нього відповідь. Не треба старатися «підловити» дитину, не треба топтати публічно її гідність.

Проблема в тому, що ми, керівники, часто зосереджуємося на вирішенні загальних проблем, а до «дрібниць», із якими діти та їхні батьки зустрічаються щодня, зіштовхуються кожного уроку, які часто сягають меж педагогічного абсурду, руки не доходять. Потім ми щиро не розуміємо, чому учні не люблять учителя, не хочуть іти до школи, ми ж нібито «серце віддаємо дітям».

На які чинники необхідно звернути увагу при реформуванні навчального процесу? Які вже перші зрушення було зроблено саме у нашій школі?

Ми змінюємо школу на краще, бо цього вимагає від нас громада. Цього вимагає час. Змінюємо разом із громадою, батьками. Для цього нам потрібно, на мою думку, врахувати принаймні три позиції:

— підтримати та навчити вчителя;

— створити новий освітній простір;

— запровадити в школі нові освітні технології.

Вже у Щасливській школі створено так званий «модульний центр» на базі трьох кабінетів. Фактично, це класи, які повністю обладнані сучасними мультимедійними пристроями від сенсорної інтерактивної коротко доступної дошки – до планшетів на кожному робочому місці, всіма необхідними електронними пристроями, ламінатором тощо. У цих кабінетах вже на зимових канікулах ми навчатимемо вчителів майбутніх перших класів, і не тільки інформаційним технологіям. Будуть відпрацьовувати ефективні методики навчання дітей. Добре, що у нас є двоє таких вчителів, які пройшли влітку «школу виживання». Спільно з відділом освіти ми плануємо залучити до цього проекту всіх вчителів майбутніх перших класів району. В цьому питанні ми маємо підтримку Академії непевної освіти. Кожен учасник таких навчань одержить накопичувальний сертифікат як однієї зі складових курсів підвищення кваліфікації.

На сьогоднішній день у п’яти навчальних кабінетах встановлено дошки з коротфокусними проекторами та сенсорні дошки. Будемо чесними: на жаль, на сьогоднішній день учителями лише на 10 % використовуються можливості цього сучасного обладнання. Тож нами укладено угоду з компанією «Розумники». Згідно цієї угоди на зимових канікулах для наших учителів буде проведено дводенні майстер-класи, що сподіваємося, допоможе розв’язати цю проблему.

За якою системою навчаються перші пілотні класи Нової Української школи? Що було змінено у методиці викладання?

Дуже приємно, що Щасливський НВК  виборов можливість ввійти до 100 шкіл України, які впроваджують пілотний проект НУШ. Підхід Нової української школи – це вільний вчитель, який має творити, а не діяти за інструкцією. Та ж сама мета у ставленні до дітей: навчити їх творити, практично застосовувати набуті знання у житті, мислити…. Для цього необхідно для дітей створити комфортне та невимушене середовище, щоб вони відчули себе вільними і творчими людьми (на уроці, на перерві, на вулиці, проведення екскурсій, заняття улюбленими справами).

Серед основних нововведень для 1 класу – введення інтегрованого курсу «Я досліджую світ», що викладається 7 годин на тиждень.

Тобто кілька годин щодня учні не мають чіткого поділу на предмети, а всебічно розглядають якусь певну тему, занурюються в неї, заодно навчаючись читати, рахувати, малювати, мислити, робити творчі проекти.

Парти в класі стоять не рядами, а об’єднані по 4 чи по 2, є динамічними, бо більшість завдань діти виконують у групах. На уроках вони слухають музику та звуки природи, дивляться відео, читають книжки за власним вибором, виконують фізичні вправи, на перерві грають у рухливі ігри.

Змінюються і самі методи навчання.

Діти більше працюють у групах, роблять проекти, всіляко заохочуватиметься їхня ініціативність, креативність, критичне мислення.

Коли планується тематичний день, то обирається тема й записується все, що про неї відомо вчителю. Потім групується ця інформацію, виділяється, з яких галузей можуть бути ці знання і що можна робити на уроках з дітьми, щоб у них склалася цілісна картина сприйняття світу.

На початку навчального дня діти сідають або стають  колом. Хвилин 10 вони невимушено спілкуються, грають в ігри, співають пісні, обговорюють, чим займатимуться далі.

Тобто, завдання НУШ – намагатися максимально наочно показувати дітям усе, що вони вивчають.

Це дійсно вимагає від учителя багатьох зусиль, інколи надзусиль. Щоб підготуватися учителю до наступного дня, необхідно 3-4 години як мінімум, а то і п’ять. Додому зі школи йдуть після 18-19 години.

Насторожує те, що не можна скласти календарних планів не те щоб на рік, а хоча б на І семестр. Всі матеріали приходять або із запізненням, або у п’ятницю на понеділок. Тобто не можна прогнозувати кінцевого рівня навченості на перший і т.д. клас. А це лякає.

Наступне. Інтегрований курс розрахований на всі чотири початкові класи. Тобто, учні звикнуть до такої системи, а як же знання? Чи рівень знань буде відповідати поставленим вимогам?

Побувавши у одній приватній школі Київщини, почув таку фразу: «Учителів, які пропрацювали у державній школі 3-5 років, ми не беремо, вони не зможуть перебудуватися і працювати за нашими вимогами». І замислюєшся: можливо, і не потрібно так навчати, як ми це робимо зараз, а, дійсно, більше уваги приділяти загальному розвитку, груповій роботі, критичному мисленню учнів, практичній площині…, а знання, які учні повинні показати на ЗНО, сформуються самі по собі, як результат нововведень?

Чи є необхідним внесення коректив у роботу дошкільних закладів освіти?

Реформа освіти акцентує увагу на іншому: діти повинні розвиватися, цілісно сприймати світ, критично мислити, творити, знати практичне застосування набутих знань, працювати в групах, брати відповідальність на себе, інакше кажучи, бути вільними у своєму виборі.

Що ж виходить: в дитячому садочку одні вимоги, а вже з першого класу – інші. Діти, прийшовши до школи, відчувають волю в діях, думках… А що далі??? Чи зможуть школярі освоїти предмети на достойному рівні???

Інша сторона: наші першокласники, це лише шестилітки, і, можливо, це правильно, що вони мають стільки часу на інтегрований курс, який допомагає розвиватися всесторонньо, а не лише вчитися писати, рахувати, читати…

Яка роль учителя у новітньому освітньому процесі? Яким чином його можна вмотивувати до зміни системи своєї роботи?

Школа буде успішною тоді, коли до школи прийде успішний вчитель. Саме він, успішний учитель і фахівець, вирішить цілу низку питань щодо якості викладання, обсягу домашніх завдань, комунікації з дітьми та адміністрацією школи.

Ми надаємо учителю академічну свободу: готувати авторські навчальні програми, обирати підручники, методи та засоби навчання, висловлювати власну думку.

Поступово змінюється і роль учителя на уроці. Від розуміння вчителя як єдиного наставника і джерела знань переходимо до його функцій модератора чи тьютора уроку.

Вчитель одержує свободу у виборі місця і способу підвищення кваліфікації.

Діти сьогодні на уроці хочуть бачити сучасних, хочуть креативних, діти сьогодні хочуть учителів, які розуміють їх в першу чергу.

Разом із тим такий учитель має бути матеріально стимульованим. Необхідно ростити такого вчителя зі школи. Громадою направляти до вишів. Ми намагаємося це робити. І не просто направляти на навчання, а й фінансово підтримувати молоду людину. А вже після закінчення навчання забезпечити його житлом чи ділянкою під забудову. Тоді дитина буде навчатись, пам’ятаючи, що з нього спитає громада.

Щасливський НВК – мабуть єдина школа в області, де сільська рада  сприяє учителю у забезпеченні житла, його будівництва. Маємо пришкільний гуртожиток, в якому проживають   молоді вчителі. Ми оплачуємо проїзд учителю. У нас працюють вчителі з Києва, Борисполя, сусідських сіл.

Завдання школи не тільки навчити, але й сприяти вихованню. На які категорії дітей школа звертає особливу увагу?

Завдання нашої школи, в першу чергу, навчити дітей радіти життю. Це дуже важливо для наших діток, які приїхали до нас з Донбасу. Їх більше сотні.Це діти, які бачили власними очима війну, чули вибухи бомб і снарядів, втрачали рідних, знайомих, близьких. Втрачали житло.Діти, які разом з дорослими ховали вбитих на війні односельців, були свідками відкриття меморіальних знаків, пам’ятників загиблих.

У таких дітей психіка надмірно вражена, вони і фізично і психічно травмовані.І де спрацює посттравматичний синдром, який часто-густо приводить до трагедій, вирахувати непросто.Тому на уроках ми працюємо на виховання в дитини характеру, стійкості, оптимізму, вмінню долати труднощі, вибачати, прощати.

У нашій школі з’явилися діти на візках. Це діти з особливими освітніми потребами, які зможуть реалізувати свої можливості, свій талант.Для 8-х учнів організовано індивідуальне навчання.

Також ми ввели інклюзивне навчання для трьох діток. Попереду ще двоє. Не просто це нам вдалося.Дитина не повинна бути замкнена у казенному будинку із закритими вікнами і дверима, а жити і розвиватися разом із усіма ровесниками.

Ми змінюємось радикально, разом з усією світовою спільнотою відповідати реаліям ХХІ ст., реаліям Європи і світу, де всі діти рівні. Таких дітей треба не тільки навчати, а й допомагати як морально так і матеріально. Бути до них милосердними.

Потрібне створення освітнього  середовища. Ми, щасливчани, намагаємось зробити це середовище таким, щоб кожна дитина почувала себе у школі, класі, на подвір’ї затишно і безпечно, а діти кожного класу ставали тією дитячою спільнотою, яким залюбки вчитися, займатись спортом, музикою, живописом.

Які матеріально-технічні зміни проведено у навчальному закладі? Що змінилося?

Про матеріальну базу можна говорити дуже довго, але учні, батьки та громада постійно бачать зміни. Для нашої, як сільської школи, зроблено чимало. Ми відчуваємо підтримку з боку районної державної адміністрації, районної та сільської рад. Завдяки їх фінансовій підтримці:

  • у 70% кабінетів встановлено сучасне LED-освітлення;
  • проводиться до кожного кабінету  кабельний інтернет;
  • побудувано котельню;
  • оновлено більшість кабінетів;
  • відкрили зал боротьби та танцювальну залу;
  • тиждень тому сільська рада відкрила баскетбольний майданчик та доріжку-вишиванку в пришкільному лісі;
  • працює новий тенісний корт та бігова 500 м доріжка;

Попереду утеплення стін та заміна даху і ще багато цікавих ідей.

Для нас комфорт починається з систематично покошених газонів на шкільному подвір’ї та пришкільній території, квітників, чистоти подвір’я, шкільних рекреацій, кабінетів.

Будуємо нову українську школу усі разом

Переглядів: 639 | Додав: Vik | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу

Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Захищай свої права

Сайт існує

сайт СР

громади

Педпреса

Сайти

Архів записів

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

©Усі права захищено.Прохання при копіюванні матеріалів робити посилання на www.metodbr.at.ua