 Круглий стіл на тему «Голодомор 1932-1933 років: пам’ять в ім’я майбутнього»
23 листопада 2017 року у переддень Дня пам’яті жертв Голодомору сорок двох учнів, педагогів, краєзнавців та жителів Бориспільського району об’єднав круглий стіл з питань досліджень фактів та причин голоду 1932-1933 років на Бориспільщині. Старшокласники та учителі Сеньківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бережний В.П., Білоножко В.А., Левчук Н.В., Самборський А.Я., Кацан О.Г. приймали істориків та краєзнавців Вишенської, Вороньківської, Глибоцької, Головурівської, Дударківської, Рогозівської, Старинської шкіл.
Спрямовуючими векторами виступів стали «пам'ять в ім'я майбутнього», «неврожай від бога, а голод від людей», «засторога: неповернення тоталітарної держави». Запрошені: жителька села Сеньківка Ткач Поліна Юхимівна (1930 року народження, очевидець голодомору) та Зиль Андрій Степанович донесли до сучасного покоління відомості про причини голоду та відсутності достовірних даних кількості загиблих. Методистами районного методичного кабінету Бриль Л.М. (модератор заходу), Чигрин Т.В., районного будинку дитячої та юнацької творчості Михайловою Т.В. підготовлено та упорядковано збірник матеріалів за результатами краєзнавчих досліджень, записів свідчень очевидців, який було презентовано Зилю А.С. як доповнюючий матеріал до його публікацій та книг.
Сценарний план круглого столу
1. Засвіти свічку. Злочин без строку давності.
- Про встановлення Дня пам’яті жертв Голодомору. Укази Президента України та резолюція Європейського парламенту про голодомор як «геноцид» та «злочин проти людяності»
Модератори круглого столу Бриль Людмила Миколаївна, методист районного методичного кабінету відділу освіти Бориспільської райдержадміністрації, кандидат історичних наук, Білоножко Валентина Андріївна, учитель історії, учитель-методист Сеньківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
- Літературно-історична композиція:
«Не звільняється пам'ять, відлунює знову роками.
Я зітхну... запалю обгорілу свічу,
Помічаю: не замки-твердині, не храми –
Скам'янілий чорнозем – потріскані стіни плачу»
Учні, вихованці літературного гуртка, Левчук Наталія Миколаївна, учитель української мови і літератури, старший учитель, Самборський Андрій Ярославович, заступник директора з виховної роботи Сеньківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
2. Безкровна війна: так вмирав народ, що замовчувала статистика.
- голод – цинічна форма політичного терору проти українських хліборобів.
3. Голод 1932-1933 років на Бориспільщині. Свідчення тих, хто вижив.
- У пам'яті народу немає забуття
Ткач Поліна Юхимівна, жителька села Сеньківка, яка пережила голод
- Вишеньки у роки Голодомору
Узаков Владислав, учень 10 класу, Лазаренко Любов Іванівна, учитель історії, старший учитель Вишенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
- Не сьогодні це сказано… Свідчення жителів с.Вороньків про події 1932-1933 років
Учні 10 класу: Коновал Владислав, Масло Ангеліна, Пошабля Олександра, Петренко Уляна, Федько Дарина, Рябоконь Валентина Павлівна, заступник директора з виховної роботи, Черкунова Валентина Олександрівна, учитель української мови і літератури Опорного навчального закладу «Вороньківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»
- Суцільна колективізація в селі Глибокому. Голодомор
Косинська Ярослава, учениця 10 класу, Смульська Олена Леонідівна, педагог-організатор Глибоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
- Голодомор у селі Головурові
Сокол Віталій, учень 9 класу, Семешко Світлана Олексіївна, заступник директора з виховної роботи, учитель географії та київщинознавства Головурівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
- Івчук Василь Якович – справжній Педагог, великий Патріот
Мєсропова Олександра, учениця 8 класу, Пухтаєвич Богдан, учень 10 класу, Компанець Антоніна Миколаївна, учитель географії, старший учитель, педагог-організатор, Тетьора Надія Василівна, заступник директора з виховної роботи Дударківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
- Голод 1932-1933 років у Рогозові. Свідчення очевидців
Киливник Іван, учень 11 класу, Кубрак Ніна Василівна, заступник директора з виховної роботи Рогозівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
- Голодомор у селі Старому. Прожитих літ не забути...
Новохат Наталія, учениця 9 класу, Крисько Валентина Миколаївна, заступник директора з виховної роботи Старинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
4. Це потрібно живим. Злочин без строку давності
- історичний аналіз політики тоталітаризму Радянського Союзу у роки колективізації
- краєзнавчі дослідження фактів та причин голодомору на Бориспільщині
- уроки історії: демократичний шлях розвитку громадянського суспільства та неповернення тоталітарної держави
Бриль Л.М., Білоножко В.А., Зиль Андрій Степанович, краєзнавець
5. Організаційно-методичний супровід круглого столу.
Збірник краєзнавчих досліджень. Сертифікати учасникам круглого столу.
Михайлова Тетяна Василівна, методист Бориспільського районного будинку дитячої та юнацької творчості, Чигрин Тетяна Володимирівна, методист районного методичного кабінету
Замість передмови…
Це потрібно живим. Злочин без строку давності
Виступ Бриль Людмили Миколаївни,
кандидата історичних наук, методиста
районного методичного кабінету
Лихо. Горе. Біль. Смерть… Це те, що залишає по собі слово Голодомор. Це те, що знищує свідомість. Це страшно. Це боляче до самих кісток. Я впевнена, що коли ви (ред. звернення до учнів) готувалися до сьогоднішнього заходу, підбирали матеріал, слухали спогади, ви все це пропускали через душу.
Ніколи-ніколи світ не бачив такого штучно створеного лиха, коли 10 мільйонів – ? людей просто «щезли з лиця землі», ніби й не народжувалися, не росли, не кохали, не плакали, не сміялися, не жили… Та це те, про що потрібно пам’ятати і не уникати.
Сьогодні ви отримаєте сертифікати учасника круглого столу. Так хочеться, щоб він у вас не припадав пилом, щоб ви мали активну громадську позицію. Бо не можемо ще раз такого допустити. Це те, що точить нашу країну зсередини, наче хробак яблуко. Адже, скільки під час голоду висохло людей, які б мали стати батьками тих, хто мав боротися за єдність, братерство і добробут України!
Як сприймати Голодомор сьогодні: як урок, повчання, покарання чи засіб зміцнитися духовно? Щодо відповідей, то можемо робити лише припущення, бо ніхто не знає, за якими принципами складається у ланцюжок світова історія.
Пам’ятати і знати про жахливу трагедію Голодомору – мало. Її потрібно носити у душі, у серці. Бо ті нещасні люди не вмерли за щось, вони не боролися, не воювали і не відстоювали своє право на життя. Їм не дали такої змоги. Більшість просто згасла на очах.
Сьогодні я впевнено дивлюся у світле майбутнє України, а воно неможливе без історичної пам’яті нації. Мусимо знати всі свої криваві прочитані сторінки, аби з гордістю за свій народ продовжувати писання у цій книзі життя. Ось і сьогодні ми згадали наших земляків, згадали події, послухали спогади. І нині, запалюючи свічку, я думаю про них, тихенько молюся за їхній спокій, за світлу пам’ять. Знаю, що головне не забувати їх – невинних жертв Сталінського терору, що так і не дожили до весни тридцять третього.
Вони для нас – зразок волі і терпіння, приклад святих мучеників на землі. Вони варті частинки серця істинного українця, а також пошани кожного, хто може назвати себе Людиною!
| 
