На шляху до сучасної освіти

За матеріалами: http://www.nvk-schaslyve.com.ua/

Сьогодні у соціальних мережах, засобах масової інформації, на «круглих столах» точаться запеклі розмови навколо «Нової української школи», новітніх підходів, форм і методів реалізації її стратегії. У своєму інтерв’ю директор Щасливсього НВК Юрій Юрійович Йовбак відповів на цілу низку питань щодо цієї проблеми і пролив світло на різні аспекти сучасної освіти.

• Юріє Юрієвичу, які реалії ми маємо на сьогодні?
• Нова школа стане можливою тоді й тільки тоді, коли від багаторічних розмов про «компетентнісний підхід» перейдемо до щоденного пошуку таких видів навчальної діяльності, які б сприяли зростанню кожного учня у інтелектуальному, фізичному та моральному сенсі. Коли змінимо уявне нагромаджування знань на справжній розвиток умінь; коли ми перейдемо від моралі, покарань до творчого пошуку, а від виснажливого заучування, зубріння – до радісних відкриттів на уроках.Нам необхідно змінювати орієнтири української школи на такі, які є сьогодні в Сінгапурі, Фінляндії, Канаді, Японії, Польщі – країнах, що входять у чільну десятку держав світу за динамікою розвитку освітньої галузі,за рівнем компетентності учителів та учнів.
• Що для цього необхідно зробити?
• Необхідно змінювати навчальні програми. Вони є застарілими, бо не змінювались суттєво десятки років, у них багато зайвого матеріалу, вони надмірно затеоритизовані. Тому потрібно надатипрограмам прикладного характеру, але без підміни понять. (робить паузу) Необхідно змінюватись і вчителю. Теперішніх дітей називають «цифровими», тобто такими, які на «ти» з комп’ютером, різними гаджетами. починаючи з пелюшок… Учителю також треба володіти «цифровими» технологіями не гірше.
• Що сьогодні можна сказати про «нову українську школу»?
• Якщо говорити про нову українську школу, то її ще немає. Початкова школа – це косметичний момент, це – косметичні зміни на основах старих освітніх стандартів.Діючі типові навчальні плани – це перехідні плани, які треба глибоко оновлювати. Іншими словами, необхідно визначити логіку розгортання освітнього процесу через освітні програми, навчальні плани, перелік навчальних предметів, обсяги навчального навантаження. Кожна школа має визначити «свої» пріоритети.Робити це все треба вже сьогодні, а не чекати 2018 року, коли МОН дасть старт Новій українській школі. Діяльність сучасної школи має відповідати актуальним викликам, які постають перед українським суспільством, зокремабути зорієнтованою на вирішення проблем безпеки, конфлікту поколінь, споживацьких настроїв молодого покоління, війни та окупації територій, відсутності довіри до влади, до школи.Сьогодні школі не довіряють від 30 до 60% громадян, і це дуже тривожний сигнал, бо працювати в умовах недовіри до вчителя надзвичайно складно. Нам необхідно повернути віру суспільства до школи, до влади загалом. Для цього потрібно формувати демократичну культуру учня, а також навчити дитину зуміти захистити себе у випадку приниження її гідності. Школа має стати місцем для дитини, де панують атмосфера довіри та взаємоповаги, де немає насильства і дискримінації.
• Іншими словами, дитина у школі повинна почувати себе комфортно, спокійно, чи не так?
• Більше того, завдання сучасної школи – навчити дітей радіти життю. Це дуже важливо, особливо у тих школах, де навчаються діти із Донбасу – діти, які бачили війну, чули вибухи бомб і снарядів, втратили рідних, знайомих, житло. Це і ті діти, які разом із дорослими ховали односельців, були свідками відкриття меморіальних знаків, пам’ятників героям Майдану, героям АТО. У цих дітей психіка надмірно вражена, вони і фізично, і психічно травмовані.За таких умов може спрацювати посттравматичний синдром, який часто-густо призводить до непередбачених наслідків, навіть до суїцидів. І спрогнозувати дії таких дітей складно. Школа має працювати на виховання характеру, стійкості, оптимізму, формування вміння долати труднощі, вибачати та прощати…
• Сьогодні ми часто чуємо, що діти, які йдуть до першого класу, не такі, якими були 10 чи 20 років тому: мають гіршу пам’ять, гіршу концентрацію уваги…
• Дійсно, не такі, якими були й 5 років тому. Ми не звертаємо уваги на екологію, на те, чим харчуються діти, яким повітрям дихають, яку п’ють воду; що більшість малюків із народження переходять на штучне харчування.З іншого боку, високий рівень медицини спричинив до того, що ми виховуємо 8-місячних, 7-місячних малюків. Батьки радіють цим дітям, тому що сьогодні кожна п’ята сім’я, на жаль, не може народити.Не всі ті діти, у яких вже від народження існують проблеми зі здоров’ям, матимуть суперпам’ять, високу концентрацію уваги…(сумно зітхає, бере паузу)Ці діти, як правило, стають талановитими в таких суспільних галузях, як музика, живопис… І ці таланти необхідно розвивати школі. Таким дітям необхідно більше довіряти, максимально розвивати їх особливості, шукати в них «родзинки». І батькам у першу чергу необхідно набратись терпіння. Крім того тисячі дітей, які сьогодні з різних умов навчаються в інтернатах, необхідно повернути за парти загальноосвітніх шкіл. Поступово соціалізувати їх, як і дітей з інклюзією.
• Сьогодні в багатьох школах столиці та області в навчальний простір вводяться освітні програми «Інтелект» та «Росток». Чи можливе впровадження їх в Щасливому?
• Цікаве запитання. (обдумує запитання) У нашому закладі є певні проблеми, які пов’язані з великою наповнюваністю початкових класів (35-38 учнів), відсутністю наступності у програмах дитячого садка, початкової та середньої школи, належної матеріальної бази та суміжних навчальних та ігрових кімнат, спеціальної фахової підготовки вчителів для роботи за вказаними програмами. Також є не вирішеною проблема фінансування роботи вчителя і вихователя. В такі класи, як правило, зарахування здійснюється шляхом відповідного тестування. І чи погодяться батьки на здійснення відбору найбільш обдарованих дітей для навчання за цими програмами? На мою думку, це суперечить психологічним та етичним нормам.Треба працювати над цим, позбутися інформаційного вакууму, особливо серед батьків. Але це перспектива і ми не будемо відмовлятись від такого проекту!
• Перейдемо від малюків до випускників. Чи готові сьогоднішні сімнадцятирічні юнаки до бурхливого вирію життя?
• Дійсно, наші діти мають серйозні проблеми зі знанням іноземних мов та практичними навичками ІТ-технологій. Мені можуть заперечити, що наші ІТ-шники є найкращими у світі. Так, але це вершина айсберга. А що під водою? Візьміть обласну олімпіаду з інформатики: 23 учасників мають абсолютні «нулі»! І це ж найкращі діти навіть не школи, а району. То чи зможе наш такий «Іван» чи «Петро» конкурувати глобально з Джоном, Мішелем чи Юргеном?Володіння англійською мовою – вже не дивовижна навичка, а необхідність.Не знаючи досконало іноземних мов, ми не будемо конкурентними в інших галузях. Так, англійська мова – це офіційна мова міжнародного бізнесу та торгівлі, Інтернетуі техніки, науки і мистецтв.Тож той, хто знає іноземні мови, будебільш успішними і в точних науках, медицині, біології. Якщо ні, то матиме значні життєві проблеми в майбутньому.
• Із розмови з Вами стає зрозумілим, що перед школою стоїть цілий ряд складних проблем. У чому ж ви вбачаєте першочергове завдання?
• Так, діяльність усіх ланок школи має базуватися на сучасних методах і прийомах навчання, застосуванні науково-теоретичних знань в організації освітнього процесу. І все це задля щоденного комфортного впевненого навчання в школі кожного учня, підготовки сучасного, високоосвіченого та високоморального випускника, який готовий іти в доросле самостійне життя.