Народ живе, допоки мова.

 Допоки мова – доти і народ

               Лейтмотивом цьогорічного свята-конкурсу з української мови імені Петра Яцика стали поетичні рядки Антонії Цвід: «Народ живе, допоки мова. Допоки мова – доти і народ».

                Цього року вшосте вітає Гнідинська ЗОШ І – ІІІ ступенів імені Петра Яцика учасників ІІ районного етапу мовознавчого турніру, юних знавців української мови.

               Учні 3 – 11 класів, їхні вчителі, батьки зібралися в актовій залі…

На святково прибраній сцені – прапори Канади й України, а з портрета дивиться в зал засновник і меценат конкурсу Петро Яцик.

Гнідинські школярі – учасники святкового дійства – розпочинають урочисту вітальну частину.

Під мелодію у виконанні троїстих музик десятикласник Тарас Тригуба оповідає гуцульську легенду, в якій йдеться про співанки, котрі любили в бідній родині. Це безцінний скарб нашого народу, і віддавати їх не можна ні за які гроші. В українських піснях проспіване кожне слово нашої мови, тож пісня й мова – найважливіші фортеці, які треба оберігати сильніше, ніж кордони. Пісенними словами вітають гостей Марія Волкова та вчителька музики Леся Андріївна Васик, вони виконали пісню «Україна – це ти» Тіни Кароль.

         Кожен народ шанує свої традиції, шанує своє слово. Знаходяться й такі люди, що дискутують, сперечаються, чия мова краща. Інсценізація оповідання П. Столярчука «Чия мова найбагатша» (виконавці – учні 10 класу) переконали глядачів, що українська мова не поступається своїм багатством англійській, німецькій, італійській; вона багата, милозвучна і вічно житиме поміж інших мов світу.

         Проте тривога за долю рідного слова не покидає, коли на сцені читають поезію Антонії Цвід «Тарасові думи» (Надія Лазаренко, Аліса Нечитайло, Яна Тіпа). Як не допустити, щоб українська мова опинилася на «цвинтарі мов, давно забутих світом», щоб  погасла свічечка рідного Слова.

        Але впевнено і твердо, енергійно та оптимістично звучить заключна пісня «Вірую» (музика Олега Павлишина, слова Миколи Бровченка) у виконанні Ігоря Чумака, Тараса Тригуби, Яни Тіпи, вчительки музики Лесі Андріївни Васик. Разом з виконавцями віримо, що «не за горами день, коли у власній хаті до ладу все зробим, браття». Віримо, що пробуджене почуття національної гідності спонукатиме до свідомого вивчення рідної мови, пробудить прагнення знати її, спілкуватися нею.

         А поки що свої знання і вміння демонструватимуть найсильніші представники з кожної школи району. Багато з них уже не вперше на таких випробуваннях.

         Призерам минулого року вручено пам’ятні дипломи, а цьогорічним учасникам побажала успіхів і перемог Тетяна Михайлівна Агаркова, методист відділу освіти.