Формування громадянської компетентності учнів у системі науково-методичної роботи загальноосвітнього навчального закладу 

 Методична робота – це важливий складник педагогічної освіти, від рівня організації якого залежить ефективність навчання та виховання учнів у школі. Практика показує, що основний шлях, який суттєво спроможний вплинути на підвищення педагогічної майстерності педагогів, їх компетенції і ерудиції – це чітка на дійсно науковій основі організація методичної роботи в школі. Саме тому 16 грудня у Щасливському НВК відбувся районний семінар заступників директорів шкіл з навчально-виховної роботи «Формування громадянської компетентності учнів у системі науково-методичної роботи загальноосвітнього навчального закладу». У роботі семінару взяли участь начальник відділу освіти Бориспільської РДА Микола Васильович Неруш, завідуючий районним методичним кабінетом відділу освіти Віктор Іванович Кравцов, методист районного методичного кабінету по роботі з педагогічними кадрами Тетяна Володимирівна Чигрин, голова районної організації Профспілки працівників освіти і науки України Світлана Павлівна Сьомак та заступники директорів шкіл усіх загальноосвітніх закладів Бориспільщини.

      На початку зібрання були визначені мета і завдання семінару. До присутніх звернулися з вітальним словом представники відділу освіти та директор Щасливського НВК Юрій Юрійович Йовбак.

          Учасники семінару відвідали відкриті уроки, які підготували вчителі Щасливського НВК.

         Педагоги усвідомлюють, що у молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого угрупування; як учня, жителя міста чи села; виховувати у дитини любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій. Тому на уроці української мови в2-му класі «Закріплення та узагальнення знань про розповідні, питальні та спонукальні речення» (вчитель Пархоменко В.М.)присутні побачили як саме на краєзнавчому матеріалі діти складають речення, вчаться вимовляти його з відповідною інтонацією. Діти говорили про рідне село, його історію. Вивчали назви вулиць. Дібраний вчителем дидактичний матеріал спрямовував увагу учнів на багатство і милозвучність української мови, захоплював дітей її красою, пробуджував любов до рідного слова, прагнення вивчати українську мову.

       Рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона була і є важливою сферою впливу на національну свідомість молоді, ідентифікаційним кодом нації.Основна мета навчання української мови полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості. Тому на уроці української мови в п’ятому класі «Розвиток зв’язного мовлення. Лист. Адреса» (вчитель Фісоченко Т.М.) гості семінару спостерігали, як діти не тільки вивчали новий матеріал, а й відбувався процес вибудовування духовного світу учнів, формування цілісних світоглядних уявлень про державу, трагедію її сьогодення, справжній патріотизм. І учні не просто відсторонено спостерігають за тим, що відбувається, а хочуть бути активними співтворцями, повноцінними юними громадянами. Діти вчилися правильно писати листи, підписувати конверти. Лист, який вони писали на уроці, був адресований бійцям АТО. Всі присутні відзначили, що лист– не формальність заради гарної оцінки, а поклик серця.

      Відомо, що сьогодні фізику не можна розглядати лише як об’єктивне пізнання природи, яка не взаємодіє з людиною. Учень повинен знати, заради чого пізнається природа, розуміти значення науки в житті суспільства й кожної людини зокрема. Оновлення змісту фізичної освіти слід розглядати як процес формування освітньо-пізнавальних, патріотичних якостей учнів, виховання національної свідомості, поглиблення знань про свій народ, його наукові та культурні традиції.

        Присутні на уроці фізики в 10 класі «Реактивний рух. Ракети. Розвиток космонавтики. Внесок українських учених у розвиток космонавтики»(вчитель – Торбін Н.В.) присутні переконалися, що фізика має великі виховні можливості українознавчого аспекту. На уроці були використані цікаві розповіді про окремі епізоди з життя та діяльності видатних українських учених і винахідників, історичні довідки про відкриття фізичних законів, досягнення вітчизняної науки в різних галузях народного господарства. Були продемонстровані досліди, макети фізичних приладів та установок, які відтворюють видатні фізичні відкриття та винаходи в Україні; фото- та відео фрагменти з історії фізики в нашій державі.

      Відомо, що українцям є ким і чим пишатися. Педагоги просто зобов’язані ознайомлювати учнів із іменами учених-українців, щоб молодь усвідомлювала велич українського народу в історії людського існування. Так, у контексті проведеного уроку необхідними були повідомлення про Засядька та Корольова.

    Національно-патріотичне виховання на уроках природничих дисциплін тісно пов’язано з пізнавальною діяльністю учнів, зміст і методи якої безпосередньо впливають на реалізацію виховних завдань. Природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини, могутнім засобом виховання в дітей цінносних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості.

        Так, на уроці біології в 9 класі «Будова і функції шкіри» вчитель Дуденко Л.В. створила умови для формування в учнів почуття гордості за свою Батьківщину. Адже патріотичне виховання передбачає формування в учнів знань, та уявлень про досягнення нашої країни в галузі медицини, що прославляють Україну. Завжди необхідно підкреслювати їхню приналежність до України, звертати увагу на внесок української науки в розвиток світової.

       На заняттях із музичного мистецтва учні мають можливість відчути красу українського народного музичного мистецтва, осягнути інтонаційні особливості музики українського народу, відчути національну своєрідність, спільне і відмінне в музиці різних народів.На уроці «Пісенний календар. Колядки» (вчитель Племянник І.М.) третьокласники разом із гостями заглибилися в красу народної пісні, розучували колядку «Слава во вишніх Богу». Той піднесений передсвятковий емоційний стан вони майстерно передали у голосі.

    Після уроків гості семінару поділилися враженнями про відвідані навчальні заняття, відзначили високий професійний рівень щасливських педагогів, належні знання учнів, їхню високу громадянську свідомість. Вчителями доцільно було використано сучасні засоби навчання, оптимально поєднано форми та методи роботи, що створило атмосферу співпраці, забезпечило ефективність засвоєння навчального матеріалу.

      Заступник директора із науково-методичної роботи Тригуб І.А. ознайомила учасників семінару із структурою методичної роботи Щасливського НВК, яка включає декілька компонентів – методичні об’єднання, школи, творчі групи. Ці взаємопов’язані елементи відповідають цілям і завданням, що стоять перед навчальним закладом та втілюються в різних формах, різними методами і засобами. Участь у них стимулює творчість учителя, сприяє його постійному вдосконаленню.

      Гості ознайомилися із системою навчально-виховних кабінетів Щасливського НВК, відвідали Світлицю Рідного Слова, Центр шкільного Шевченкознавства, Кімнату-музей П.П. Чубинського, Музей історії села. Ці кабінети дозволяють ефективно вивчати та популяризувати творчість видатних людей, односельців, допомагають школярам у організації дослідницької роботи, сприяють вихованню любові до рідної землі, свого народу, нашої мови та культури; формуванню усвідомлення власної ролі й відповідальності в майбутньому за долю нашої держави; вихованню національної свідомості, почуття гордості за Україну.

       Отже, становлення учня як громадянина та патріота – актуальна проблема сьогодення. І в Щасливському НВК розуміють, що цей процес здійснюється як під час навчальної, так і виховної роботи в школі, формуючи свідому, активну, корисну для суспільства особистість.

     Ефективність патріотичного виховання в системі виховної роботи значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, методів і форм його організації. Тому учасники семінарустали глядачами традиційного шкільного свята «Посвята в ліцеїсти». Цей захід дозволяє п’ятикласникам відчути гордість за свою школу, її традиції; викликає бажання їх примножувати. Адже саме із любові до сімї, до школи виростає любов до держави.

      Під час Круглого столу були прийняті рекомендації семінару.

    Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», Державного стандарту початкової загальної освіти, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді національно-патріотичне виховання – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських  організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку щодо захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

       Взявши до уваги матеріали, представлені на семінарі,

рекомендуємо:

керівникам закладів освіти:

національне-патріотичне виховання здійснювати за напрямами:

• виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
• шанобливе ставлення до історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;
• формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського і конституційного обов’язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави; військово-патріотичне виховання школярів;
• розвиток фізичного, психічного та духовного здоров’я;
• задоволення естетичних і культурних потреб особистості;
• проведення традиційних виховних заходів;
• співпраця з органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями з питань національно-патріотичного виховання молодого покоління;
• формування мовної культури учнів; поширення в практиці роботи навчальних закладів досвіду використання навчальних можливостей Світлиці Рідного Слова, Центру шкільного Шевченкознавства, Кімнати-музею П.П. Чубинського;
• формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, української держави, рідної землі, родини, використовуючи можливості шкільних музеїв Історії села тощо;
• встановлення відносин громадянського партнерства між школою, сім′єю, громадою, ЗМІ, органами влади тощо.

Вчителям-предметникам, класним керівникам та класоводам:

• широко впроваджувати компетентісний підхід при викладанні предметів різних галузей знань;
• активно застосовувати освітні технології, зорієнтовані на діяльність і особисту творчість;
• розвивати знання учнів про демократію та демократичні цінності, що інтегруються у контексті національної культури;
• розвивати конструктивно-критичне мислення, комунікативні навички, ініціативу, відповідальність учнів;
• створювати умови для набуття учнями досвіду громадянської активності, демократичної поведінки та комунікативної взаємодії;
• виробляти здатність до соціальної дії та соціального вибору як особистісно-значущої й соціально позитивної діяльності, а також відповідальність за її результати;
• виявляти та поширювати перспективний педагогічний досвід учителів із питань формування громадянської компетентності учнів;
• створювати освітнє середовище з набуття досвіду громадянських дій, демократичної поведінки;
• активно залучати молодь до участі у громадському житті села, району, області, держави;
• використовувати потенціал психологічної служби для розвитку комунікативної культури, соціальної компетентності учнівської молоді.