Вже вкотре Вороньківська школа радо приймає гостей. А гості – талановита молодь шкіл Бориспільського району і такі ж талановиті її наставники. 25 жовтня 2012 року, за традицією, було проведено щорічний районний конкурс імені П.П.Чубинського. Перед учасниками конкурсу гостинно розчинилися двері шкільного музею літератури рідного краю, і на юні обдарування з фотографій і портретів, розміщених на стендах, дивилися очі тих, хто своїми творами збагатив українську літературу і прославив Бориспільщину на весь світ. Серце кожного конкурсанта прискорено билося, адже вони – наступники славетних. Яка ж бо це відповідальність! Затишок, осінні квіти, неголосна приємна музика… Дійство почалося. З великого екрана телевізора на присутніх дивився живий Микола Мозговий. Народний артист України, він грав на фортепіано, усміхався, виконував свої пісні, котрі стали рідними кожному. Він часто бував у наших краях, і його серце зупинилося 30 липня 2010 року у селі Кийлів. Україно, моя Україно, Присягаюсь тобі знов і знов. Україно, моя Україно, Моя віра, надія, любов… Всі учні і вчителі поринули у прекрасний і таємничий світ музики і поезії. Невидимі дверцята душі розчинилися, готові пропустити в неї все найкраще, що приготувало свято його величності Слова. Учасників конкурсу – і дорослих і випускників, і зовсім юних школярів – привітав начальник відділу освіти Неруш Микола Васильович, який знайшов найпотрібніші у цей момент слова, щоб і подякувати, і підбадьорити, і дати наказ не втрачати, а розвивати, Богом даний талант, щоб стати гідними продовжувачами справи відомих поетів і письменників Бориспільщини.
Під керівництвом методиста районного відділу освіти Агаркової Тетяни Михайлівни, яка багато років тому стала засновником конкурсу імені П.П.Чубинського, конкурсанти розійшлися по шкільних кабінетах української мови й літератури відповідно до вікових груп. Навчальні кабінети уже чекали і маленьких (2-5 класи), і середніх (5-8 класи), і старших (9-11 класи) учасників , напередодні перетворившись у творчі майстерні, де парти стояли або півколом, або притулившись одна до одної попід стінами, де були скатертини та рушники з українським орнаментом, де на підлозі лежали розстелені доріжки, де було багато осінніх квітів. Кожна творча майстерня працювала під керівництвом досвідченого, справедливого і всерозуміючого журі. Адже члени журі – вчителі різних шкіл, і всі – люди творчі. Вони теж неодноразові переможці та лауреати літературного конкурсу імені П.П.Чубинського: Левчук Н.М., Ігнатенко Н.Б., Лупан Н.М., Малишевська Н.В., Цілик Л.В., Дмитренко Н.А.
У кожній творчій майстерні лунає поетичне слово: авторські вірші, фантастичні казки, замальовки, оповідання , есе … Конкурсанти чують відгуки членів журі: і похвалу, і слушні зауваження, і поради. Думка членів журі одностайна: всі учасники конкурсу талановиті, а твори їх самобутні, яким притаманна образність. Доки журі визначало призерів і лауреатів конкурсу, школярі в музеї літератури рідного краю спілкувалися між собою, ділилися враженнями та переглядали відеозапис концерту в палаці «Україна», присвяченого пам’яті Миколи Мозгового, - «Вірилось, бажалось, не збулось…» Нарешті настала довгождана мить. Оголошуються імена переможців і лауреатів конкурсу, вручаються дипломи, грамоти, подарунки.
Вітання переможцям, усмішки на обличчях учасників конкурсу, адже всі були в атмосфері музики слова. Ведучі свята учні Вороньківської школи Гередчук Яна та Литвин Владислав підвели підсумок, залучивши у союзники поезію: «Я чую музику дощу… Вона така прозора й чиста…» «Присяду на галявину квіткову, Душа зітхне: «Це не повторна мить!» Стряхне із плеч моїх важкую втому Мелодія, що у душі бринить…»
Свято закінчилося, але ніколи не затихне мелодія в душах тих, хто бачить і чує прекрасне.
