Бориспільська районна філія Київського територіального відділення МАН здійснює координацію діяльності  шкільних наукових осередків учнівської молоді.

Основні напрями роботи:

-     залучення   до науково-дослідницької діяльності здібних учнів відповідно до їхніх наукових інтересів;

-     навчання учнів роботи з науковою літературою, формування культури наукового дослідження;

-     знайомство та співпраця з представниками науки, надання практичної допомоги учням у здійсненні експериментальної та дослідницької роботи;

-     організація індивідуальних консультацій проміжного та підсумкового  контролю в процесі наукових учнівських досліджень;

-     залучення наукових працівників до керівництва науковими роботами учнів;

-     підготовка, організація та проведення районного етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН.

 

Загальні відомості про МАН

Мала академія наук України (далі – МАН України) – цілісна, багаторівнева система виявлення та відбору обдарованих дітей, забезпечення духовного, інтелектуального, творчого розвитку молодого покоління, створення умов для соціального та професійного самовизначення особистості, виховання майбутньої творчої та наукової еліти України.

МАНУ залучає дітей та учнівську молодь до науково-дослідницької, експериментальної, конструкторської, винахідницької, пошукової діяльності. На сьогодні МАНУ об’єднує 27 регіональних територіальних відділень, які координують роботу районних і міських територіальних відділень та наукових товариств учнів.

Загальну координацію діяльності територіальних відділень здійснює Національний центр «Мала академія наук України» Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України (далі – НЦ «МАНУ»). Відповідно до свого головного завдання – реалізації державної політики у сфері роботи з обдарованими дітьми та молоддю – НЦ «МАНУ» є закладом, що виконує загальнодержавні функції з виявлення, розвитку і підтримки обдарованих, здібних до наукової діяльності учнів.

Завдяки державній підтримці НЦ «МАНУ» продовжує успішно реалізовувати свою освітню мету, охоплюючи з кожним роком дедалі більшу кількість обдарованої молоді з різних регіонів України. Відповідно до розширення кола функціональних завдань модифікується й організаційна структура НЦ «МАНУ».

Указ Президента України № 927/2010 від 30 вересня 2010 р. «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді» та відповідний наказ Міністерства освіти і науки України  № 1033 від 1 листопада 2010 р. визначили правові підстави для розширення мережі регіональних малих академій наук учнівської молоді. Станом на 1 січня 2014 року 16 із 27 регіональних територіальних відділень МАН уже реорганізовано у спеціалізовані позашкільні навчальні заклади – малі академії наук учнівської молоді. На районному та міському рівнях успішно працюють районні (міські) територіальні відділення МАН як окремі юридичні особи, філії регіональних МАНУМ, або як підрозділи навчальних закладів, визначених відповідними управліннями освіти і науки. Їх загальна кількість становить близько тисячу. Щороку в системі МАН працюють понад 7 тис. наукових секцій, гуртків та інших творчих об’єднань.

Зміцнення авторитету НЦ «МАНУ» та регіональних малих академій наук учнівської молоді в українському соціумі сприяє зростанню чисельності учнів МАН. З кожним роком до наукового пошуку залучається дедалі більше обдарованих дітей нашої держави. Порівняно з 2003–2004 н. р. чисельність старшокласників – учнів МАН України у 2009–2010 н. р. зросла вдвічі (2003–2004 н. р. – 50 тис. осіб, 2009–2010 н. р. – 110 тис.). У 2012–2013 н. р. їх чисельність уже налічувала понад 150 тис. осіб. Розширення в останні роки пропедевтичної діяльності НЦ «МАНУ», дало змогу охопити дослідницькою діяльністю також дітей дошкільного, молодшого і середнього шкільного віку. Таким чином, загальна кількість вихованців МАН України, у тому числі учасників масових заходів, у 2012–2013 н. р. перевищила 250 тис. осіб. Значна увага приділяється залученню до наукової діяльності обдарованих дітей із сільської місцевості, які складають 22% загальної кількості учнів МАН.

Учні – члени МАН поділяються на слухачів, кандидатів і дійсних членів.

Слухачами можуть стати всі охочі учні 6–11 класів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів, які виявляють цікавість до наукової діяльності, хочуть одержати додаткові знання в окремих галузях науки та беруть участь у роботі секції чи гуртка.

Кандидатами у члени МАН України є учні гуртків, секцій, що виявляють здібності при поглибленому вивченні наукових дисциплін поза шкільною програмою, які схильні до проведення наукових досліджень, технічної творчості та виступають на конференціях, виставках, є призерами олімпіад. Кандидат затверджується президією територіального відділення МАНУ за пропозицією наукових товариств, секцій, гуртків.

Дійсними членами МАН України є кандидати, які мають самостійні наукові праці та навчаються в наукових гуртках і секціях не менше 2 років.

Відповідно до останніх тенденцій розвитку вітчизняної науки, запитів дітей, вчених і педагогів територіальних відділень МАН України розширюється і вдосконалюється структура наукових відділень. У 2013–2014 н. р. науково-дослідницька діяльність МАН України організована у 64 секціях 12 наукових відділень: літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства; мовознавства; філософії та суспільствознавства; історії; економіки; технічних наук; комп’ютерних наук; математики; фізики і астрономії; наук про Землю; хімії та біології; екології та аграрних наук.

Визначним заходом діяльності Малої академії наук України є щорічне проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України. На всіх етапах конкурсу-захисту беруть участь близько 100 000 школярів-старшокласників, а до фіналу виходять понад 1000 кращих. Журі конкурсу-захисту формується з фахівців відповідного профілю з числа наукових та науково-педагогічних працівників Національної академії наук України, Академії педагогічних наук України, вищих та інших навчальних закладів. Кураторами наукових відділень МАН є академіки НАН України – члени Президії МАН України.

Урізноманітнюються форми організаційно-масової роботи з учнями МАН. Щорічно НЦ «МАНУ» проводить міжнародні, всеукраїнські та регіональні учнівські наукові конференції, конкурси, турніри, олімпіади, колоквіуми, семінари, презентації тощо. Перебування в умовах інтелектуального середовища дає змогу юним ученим представити результати своїх досліджень, поглибити наукові інтереси, сприяє їх соціалізації та самореалізації. У 2013 р. НЦ «МАНУ» було проведено понад 30 масових заходів міжнародного та всеукраїнського рівнів.

Одним з пріоритетних напрямів роботи МАН України є організація кадрово-методичного та науково-методичного супроводу педагогічної діяльності, спрямованого на підвищення професійної компетентності вчителів. Щороку в його рамках проводиться близько 30 всеукраїнських заходів, до участі у яких залучають понад 3000 педагогів. На сьогодні загальна кількість освітян, які виховують майбутніх науковців у закладах МАН, становить понад 6,5 тис. педагогічних і науково-педагогічних працівників, серед яких 1,5 тис. викладачів – кандидати наук, 300 – доктори наук.

НЦ «МАНУ» продовжує плідну співпрацю з провідними науково-дослідними інститутами Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України, вищими навчальними закладами, громадськими організаціями. Це дає змогу підвищувати рівень освітніх проектів для обдарованих дітей, розвивати науково-дослідницьку діяльність учнів – членів МАН України в контексті актуальних наукових напрямів, сприяє професійному самовизначенню та виробленню свідомої громадянської позиції сучасної молоді. Співпраця з вищими навчальними закладами та науковими установами є також невід’ємною складовою ефективної діяльності територіальних відділень МАН України.

На сучасному етапі Мала академія наук України відіграє визначальну роль у формуванні наукової еліти нації. Реалізовані в рамках її діяльності освітні проекти, заходи й ініціативи створюють простір для професійного самовизначення, самореалізації та соціалізації обдарованої молоді. Суспільні запити, динаміка соціокультурних перетворень й інтенсивні темпи розвитку науки актуалізують завдання, що їх успішно розв’язує МАН України.

 

УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

 В МАЛІЙ АКАДЕМІЇ НАУК

УКРАЇНИ

Учасниками навчально-виховного процесу в Малій академії є:

• учні, які відповідно до специфіки діяльності цього творчого об'єднання можуть бути: слухачами, кандидатами у дійсні члени Малої академії, дійсними членами Малої академії;

• директори, заступники директорів, педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів різних типів, загальноосвітніх навчальних закладів, інститутів післядипломної педагогічної освіти;

• ректори, проректори, викладачі вищих навчальних закладів;

• директори, заступники директорів, наукові працівники академічних установ;

• інші педагогічні працівники, психологи, соціальні педагоги, бібліотекарі, спеціалісти, які залучені до навчально-виховного процесу;

• наукові працівники і спеціалісти, представники підприємств, установ, організацій, які залучені до навчально-виховного процесу;

• батьки або особи, які їх замінюють.

Слухачами Малої академії можуть бути учні загальноосвітніх навчальних закладів різних типів II та III ступенів, учні професійно-технічних училищ та вищих навчальних закладів 1 рівнів акредитації, які виявляють інтерес до науки та техніки.

У гуртках, наукових секціях початкового рівня навчання вони отримують загальні знання з основ наук, набувають навички з пошукової, дослідницької, експериментальної роботи, беруть участь у написанні творчих рефератів, визначають тему своєї наступної пошукової, експериментально-дослідницької роботи.

Кандидатами у члени Малої академії можуть стати слухачі-учні гуртків, які в

наукових секціях основного рівня навчання отримують знання, практичні уміння і навички для самостійного оволодіння науковими і технічними знаннями поза шкільною програмою, розвивають свої інтереси та нахили до наукових досліджень, творчої роботи за певною тематикою, поглиблюють знання з базових дисциплін, задовольняють потреби у професійній орієнтації.

На цьому етапі учні мають брати активну участь у практичних, наукових експедиціях, олімпіадах, виставках, конкурсах, зустрічатися з науковими працівниками, винахідниками, діячами літератури та мистецтва, прослухати певний цикл лекцій.

Завершенням їх навчання повинна стати здача заліків за обраною темою дослідження, аписання рефератів, захист творчих наукових робіт.

Дійсними членами Малої академії можуть стати кандидати у члени Малої академії учні гуртків, наукових секцій вищого рівня навчання, які не менше 2 років опановують програми позашкільної освіти, беруть участь у наукових експедиціях, Всеукраїнських та міжнародних наукових програмах та проектах, у масових наукових заходах (конкурсах, турнірах, конференціях), опубліковують свої роботи у різних друкованих органах, є призерами районних, міських, обласних конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів.

Дійсні члени, кандидати у члени Малої академії мають право брати участь у ІІ-Ш етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів, призери якого користуються пільгами при вступі до вищих навчальних закладів у порядку визначеному Міністерством освіти і науки України.

Мала академія забезпечує першочергову підтримку учнів із малозабезпечених та багатодітних сімей, дітей-інвалідів, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, за умов їх активної участі у пошуковій, дослідницькій, експериментальній роботі. Мала академія разом з іншими організаціями і установами може запроваджувати різні' види стимулювання та матеріального заохочення для підлітків-учасників усіх етапів Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, турнірів та інших заходів.

Здійснення навчально-виховного процесу в наукових товариствах, гуртках та наукових секціях учнів відбувається відповідно до Наказу управління (відділу) освіти місцевого органу виконавчої влади. Цим документом регулюється виділення штатних одиниць для педагогічних та наукових працівників безпосередньо базового навчального закладу, інших навчальних закладів різних типів даного регіону.

За науково-методичне забезпечення стратегічних напрямків розвитку Малої академії в цілому відповідають Президент Національної академії наук та Академії педагогічних наук України. Разом з Президією Малої академії вони здійснюють:

• координацію діяльності академічних Інститутів, вищих навчальних закладів, їх закріплення за головними відділеннями та секціями Малої академії;

• розробку і видання навчальних програм для відділень та секцій Малої академії, методичних посібників до них;

• розробку методик вивчення ефективності та наслідків навчально-виховної роботи в наукових товариствах учнів;

• вивчення стану співпраці відділень наукових товариств учнів, наукових секцій з вищими навчальними закладами всіх рівнів акредитації;

• розробку програм підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації .педагогічних працівників, наукових керівників, які будуть працювати або працюють в Малій академії;

• висвітлення в засобах масової інформації досягнень вітчизняної науки з проблем діяльності Матої академії.

За науково-методичне забезпечення діяльності територіальних відділень, районних (міських) наукових товариств учнів, наукових товариств учнів навчальних закладів як правило відповідають Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних  кадрів, районні (міські) методичні кабінети, вищі навчальні заклади, філії академічних інститутів.

За інформаційно-методичну роботу з організації навчально-виховного процесу в Малій академії відповідають базові позашкільні навчальні заклади обласного, міського, районного підпорядкування.

РОБОТА З УЧНЯМИ В МАЛІЙ АКАДЕМІЇ НАУК

Однією з форм роботи з творчо обдарованою молоддю є Мала академія наук України, де виховано багато талановитих учених, державних діячів, творчих особистостей різних фахів. Результатом плідного навчання учня в МАН є написання під керівництвом ученого або вчителя-предметника науково-дослідницької роботит з якою діти виступають на наукових конференція, колоквіумах (шкільних, районних, обласних), захищають під час конкурсу-захисту.

Педагогічний процес у МАН 'мас свої особливості, які відрізняють його від звичайних уроків у школі. І, перш за все, це те, що плани й програми наукових гуртків, клубів, секцій, на відміну від стабільних навчальних програм, охоплюють такі галузі знань і практичної діяльності, які виходять за межі' уроку, враховуючи індивідуальні інтереси та творчий потенціал (можливості) конкретних дітей.

Основною ланкою територіальних (обласних) відділень МАН є наукові товариства учнів, які організовують свою діяльність у формі регулярної роботи наукових гуртків, секцій, клубів, факультативів, навчальних лабораторій, індивідуальної роботи учнів під керівництвом науковців, наукових конференцій, колоквіумів, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт тощо. Головна мета НТУ - дати дитині можливість розвинути свій інтелект у самостійній творчій діяльності, з урахуванням індивідуальних особливостей і нахилів.

Навчально-виховний процес здійснюється за навчальними планами й програмами, які розробляються науковими керівниками й педагогами. Програмами й планами передбачається проведення занять загально розвиваючого напряму; надання додаткової освіти в різних галузях науки; колективна та індивідуальна робота з обдарованими дітьми; ознайомлення з методами та прийомами проведення наукового дослідження.

Учням потрібно допомогти відчути себе майбутніми членами наукових товариств (НТУ). Для цього в школі можна організувати інтелектуальні читання „Біографія науки в особах", до цих читань учні 7-10 класів готують невеликі наукові доповіді, реферати про одного з представників, наприклад, мовознавства, літературознавства, фольклористики.

Роботи можуть бути зачитані в класі, й клас визначає найцікавіші, які можуть стати перепусткою до членства в науковому товаристві.

Крім того, необхідно провести діагностику щодо визначення рівня готовності учня, його інтересу до наукової діяльності.

Для того, щоб учень виявив бажання працювати над науковим дослідженням, у нього необхідно пробудити це бажання, сформувати дослідницьку мотивацію. Із членами НТУ необхідно 1-2 рази на місяць проводити заняття, спрямовані на розвиток інтелектуальних умінь. Кожне заняття покликане ставити конкретні завдання, які допоможуть школярам поновому поглянути на власну інтелектуальну діяльність, оцінити досягнення людей, що мають великі успіхи в науці.

Ефективною формою підготовки школярів до проведення самостійного наукового дослідження та написання науково-дослідницької роботи може стати проведення учнівських колоквіумів (шкільних, районних, обласних). Колоквіум (від лат. colloguium -співбесіда) - це збори, на яких заслуховують і обговорюють наукові доповіді.

Системність у роботі з обдарованими дітьми щодо розвитку їх науково-дослідницьких здібностей забезпечить введення до навчальних планів закладів освіти, в першу чергу ліцеїв та гімназій, спецкурсу (факультативу) „Основи наукових досліджень", головним завданнями якого є формування в учнів глибоких теоретичних знань про суть науково-дослідницької діяльності; оволодіння ними методології наукового пізнання; вироблення вміння підготовки наукових рефератів, статей, підготовки та виголошення наукових доповідей; формування навичок роботи з науковою та довідниковою літературою; ознайомлення з сучасними методами наукових досліджень. Після прослуховування спецкурсу можемо запропонувати учням підготувати наукові доповіді чи реферати. Для деяких школярів підготовлені реферати зможуть стати початком роботи над науковим дослідження.