20 березня – Міжнародний День Щастя. Саме таку резолюцію прийняла 28 червня 2012 року на 118 пленарному засіданні Генеральна Асамблея ООН, врахувавши, що основоположною метою людства є прагнення до щастя.
А що таке щастя?
Щастя – це вічна дорога земна,
Щастя – це літо, зима і весна,
Щастя – це сонце, злива і сніг,
Щастя – це пісню ділити на всіх,
Щастя – це віра в добро і любов,
Щастя – це музика вільних дібров,
Щастя – це друзі і рідний твій дім,
Щастя – це світ, подарований всім.
Так ми могли б відповісти ще чотири місяці назад, але не зараз.
Сьогодні ми всі погодимось із твердженням, що щастя – це мирне небо над головою, це прокидатися зранку і чути буяння життя, це купатися у ніжних сонячних променях…
Однак сьогодні йде війна…
Невже сьогодні люди не розуміють, що будь-яка війна знищує нашу Землю?! Невже нам, сьогоднішньому поколінню, недостатньо спогадів про колишні війни, які принесли стільки горя усьому людству, стільки смертей?
Адже результати війни – це розруха, смерть, голод, холод, спустошення.
Всьому виною є людина, яка не може утримати рівновагу у своєму внутрішньому світі. Жадібність, заздрість, злість, гнів виводять її зі стану рівноваги, і вона починає руйнувати в першу чергу саму себе, а потім і навколишній світ.
Так важливо, щоб на землі був мир! У мирний час люди почувають себе спокійно, вони зайняті своїми турботами, справами, у них немає страху. Дуже важливо жити в мирі в межах власної країни, а також із своїми близькими і далекими сусідами.
Питання збереження миру стало ключовим цьогоріч у відзначенні Дня Щастя в Щасливському НВК.
У цей день перший урок був уроком класного керівника. Темою його стали слова: «Мир – це щастя». Під час заняття діти могли висловити свої думки із даної проблеми. Крім того, учні мали можливість свої міркування написати на папері. Саме з їх доробків було «виткано» доріжку щастя, яку розмістили у фойє школи. Наймолодші школярі могли свої почуття виразити у малюнках, виставку з яких теж було організовано у фойє школи.
Прочитаємо дитячі творіння:
«Чому в кожному столітті людської історії простежуються війни? Відповідь проста – це бажання розширити свої володіння, здобути славу та владу. Та чи може це принести щастя? І взагалі, чи може почуватися людина щасливою, коли від її дій потерпають інші…», — так роздумує учень 6-Б класу Марусіч Григорій.
Слободинюк Роман, учень 8-В класу, теж задумується над подіями сьогодення: «Маючи найбільшу площу, Росія, а точніше її політична верхівка, хоче роз’єднати Україну, при цьому забравши Крим. Гадаю, в сьогоднішній час жодна людина не хоче війни. Але події розвиваються не кращим чином. Якщо це станеться, то, виходить, що герої «Небесної сотні» загинули даремно?! Ні! Це не так! Своїм прикладом вони показали, що Україна – це єдиний народ, єдина держава, єдине серце, яке сформувалося ще в часи українського козацтва і існує до сьогодення. Слава Україні!».
Грош Михайло, учень 8-А класу, пише: «Тепер, слухаючи новини, стурбовані розмови дорослих, розумію, що слова мир і щастя – синоніми (так тісно пов’язані вони між собою). Це найсвятіші слова…».
Мулярчук Ірина, учениця 7-Б класу, пише: «Щастя – це коли на Землі мир, коли люди навкруги щасливі, не проливається кров…».
Учениця 7-Б класу Маслюк Ярослава продовжує думки своєї однокласниці: «Щастя – це мир! Щоб бути щасливим, треба відчувати, знати, що все добре у тебе, у когось, у країні, у світі. Ми за мир! Ми проти війни та кровопролиття!».
Учениця 8-А класу Боголій Аліна вважає, що «добре жити всім там, де є доброта і любов, взаєморозуміння і терпимість, де між усіма налагоджені добрі стосунки. Там лине пісня і жарти, квітне радість і щастя. Там не тільки добре спілкуватись, розповідати і слухати про все на світі, а приємно просто мовчати, бо знаєш, що тебе оточують доброзичливі люди, твої друзі, які не зрадять і не осудять, які прийдуть на допомогу, порадять, добрим словом розвіють усі негаразди. Та найбільше в світі щастя — це мир на землі, коли на ній розквітають чарівні квіти, а люди живуть спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, а діти вчаться, здобувають знання, щоб зробити наш край ще прекраснішим».
Новосельський Михайло, учень 7-А класу, міркує, що «мир, у першу чергу, — це гармонія та спокій; гармонія між людьми, гармонія між людиною і природою…».
Учениця 8-А класу Кривохижа Алла пише: «Про мир і щастя мріють люди з давніх-давен, скільки існує людство, стільки й живе у серцях чарівна мрія про мир. Бо ж лише коли мир є, то можуть здійснитись усі найзаповітніші прекрасні мрії людини, її надії і помисли, тоді кожен може реалізувати себе повністю, розкрити свої здібності і таланти. Аби не війни, що прогриміли над землею за всю історію, то людство вже давно могло жити так чудово, що ми й уявити не можемо… А ще перемогло б хвороби, і жили б усі здорові, а значить – щасливі».
Микитюк Анастасія, учениця 5-Б класу, впевнена, що «кожен з нас буде щасливим, відчуватиме радість від нового дня, від теплого сонечка…». «Я вірю, що так воно і буде», — ствердно закінчує свої міркування Настя.
Отже, підсумовуючи всі роздуми, можна сказати, що все починається з самої людини, з її душевного стану, вихованості, поведінки, відчуття гармонії з навколишнім світом, з красою довкілля. Бо світ нам дістався надзвичайно прекрасний, чарівний. І треба любити цю диво-природу, захоплюватись і вміти милуватися, переживати, спостерігати і знати, для чого ми прийшли у світ. А приходить людина для добра і радості. Тому завдання у всіх людей на землі одне — творити добро, а значить – бути щасливими.
Бережімо мир на Землі!
Мир на землі — це затишок і тиша,
Це сміх дитячий і душі політ!..
Це дні роботи, сповнені натхнення,
Щасливі сім’ї, здійснення надій.
Мир на землі — це дім і мама, й тато,
Й любові стільки — просто через край!
Це та земля, де щастя є багато
І в кожнім домі — хліба коровай!
Це та земля, де сміх і пісня лине,
А діти йдуть до школи знов і знов.
Й ніколи у боях ніхто не гине,
Бо там господар — щастя і любов! |