Державний прапор, герб та гімн – символи держави, а, отже, значимі для кожного громадянина країни. Гімн України має глибокий зміст, у якому відзеркалено ставлення українців до себе та до свого життя, до минулого та майбутнього Батьківщини. Особливого змісту слова «Ще не вмерла України і слава, і воля» набувають у наші дні – вони звучать могутньо й гордо – як символ невмирущої сили народу, котрий обрав шлях свободи і незалежності.
Та все ж, говорячи про державний гімн України, особливі почуття переживають жителі Бориспільщини. Саме нашому краєві судилося стати Батьківщиною Павла Платоновича Чубинського – автора тексту українського національного гімну «Ще не вмерла Україна», відомого українського поета, видатного етнографа, фольклориста, географа-краєзнавця. Тож справою честі для бориспільчан є вшанування свого видатного земляка.
 Департаментом освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, Міжнародним освітнім фондом імені Ярослава Мудрого, Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів, Асоціацією керівників закладів освіти України «Відроджені гімназії України», Відділом освіти Бориспільської районної державної адміністрації та Щасливським навчально-виховним комплексом Бориспільської районної ради на вшанування 175-ї річниці від Дня народження автора слів гімну України було ініційовано проведення Всеукраїнських читань «Павло Платонович Чубинський – етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч». Рішення про терміни та місце проведення заходу було прийнято ще 6 червня 2013 р. під час проведення у Щасливському НВК Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Інноваційні освітні технології національно-патріотичного виховання дітей та молоді в загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах”.
Потрібно відзначити, що мета заходу щодо залучення учнівської та молоді, педагогів, науковців, громадських діячів, народних майстрів до вивчення та популяризації творчості Павла Платоновича Чубинського, вивчення та відродження самобутньої української культури, її народних промислів, ремесел і культурних традицій була досягнута. На Чубинських читаннях у Щасливському НВК зібралися вчителі та учні, науковці та поети, журналісти та історики, щоб вшанувати видатного бориспільчанина, згадати основні етапи його життєвого шляху та розказати про маловідомі, акцентувати увагу на його науковій, педагогічній, громадсько-політичній та літературній діяльності, обговорити перспективи впровадження сучасних технологій національно-патріотичного виховання молоді.
Святкові великодні дні – час переосмислення, прощення і єднання. Це саме той  час, коли треба об’єднатися заради спільної мети. Символічно, що саме у такі дні проходили Читання. Перш ніж розпочалася офіційна частина заходу, гості змогли ознайомитися із роботами щасливчан та пролісківців, представленими на виставці-конкурсі мистецьких творів «Великдень нас єднає!» Для участі свої роботи подали учні Щасливського НВК та Пролісківського НВО, вихованців дитячих садочків  «Ромашка» та «Пролісок», батьки, народні майстри, вихованці гуртків школи та Будинку культури. Умільці представляли власні вироби у 6 номінаціях: «Великодній кошик», «Великодня писанка», «Великоднє дерево», «Великодній рушник», «Великодня композиція із квітів, природних матеріалів», «Великодній живопис». На цьому чудовому дійстві були представлені цікаві, неповторні, а подеколи і унікальні роботи. Батьки учнів та почесні гості, які завітали до школи, були у захопленні від виставки – справжнього вернісажу ремесел «Великоднє диво». Окрім писанки, яка тут виринала у найрізноманітніших іпостасях, на виставці були представлені українська вишивка (серветки, рушники), вироби з бісеру, картини тощо. На виставці можна було побачити оздоблені бісером, стразами і соломкою писанки, сучасні українські ікони, великодні флористичні композиції тощо. Та найбільше враження викликало Великоднє дерево, прикрашене 127 писанками, кожна з яких – маленьке диво. Тож гості виставки переконалися, що традиції народної творчості не лише живуть, а й розвиваються. Лауреати виставки-конкурсу отримали дипломи.
 На урочистому відкритті читань були нагороджені й юні інтелектуали – переможці заочного турніру «Що? Де? Коли?», присвяченого життю та діяльності П.П. Чубинського. Приємно, що серед лауреатів не тільки земляки Павла Платоновича – учні з Щасливого, Вишеньок, Великої Олександрівки, Любарець, Сошникова, Сеньківки, Глибокого, Рогозова, Старого, – а й учні комунального закладу «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради.
Урочистості були відкриті Державним гімном, який виконали учні Щасливського НВК. Окрім того, вони підготували концертну програму. Презентували власні виступи етнографічний гурт «Будимир» Хотівського НВК Києво-Святошинського району під керівництвом завідувача відділу фольклору національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Вертюк Мирослави Вікторівни та фольклорний колектив Бориспільського навчально-виховного комплексу «Ліцей «Дизайн-освіта» імені Павла Чубинського – спеціалізована школа І-ІІІ ступенів» Бориспільської міської ради.
Виступи юних артистів створили гостям піднесений настрій, вселили тверді переконання: дитячі душі відкриті для любові до рідної держави, сповненні гордістю за те, що вони юні громадяни України.
Натхненні дитячою творчістю учасники конференції перейшли до обговорення теоретичних засад та обміну практичним досвідом.
Пленарне засідання розпочалося із зачитання вітального слова директора департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, доктора педагогічних наук, професора, Заслуженого працівника освіти України Наталії Іванівни Клокар, в якому було зокрема зазначено, що формування національної свідомості учнів і вихованців навчальних закладів нерозривно пов’язано з використанням наукової і творчої спадщини видатного діяча українського народу Павла Платоновича Чубинського.
Начальник відділу освіти Бориспільської РДА Микола Васильович Неруш зауважив, що навчальні заклади Бориспільського району активно розробляють і впроваджують сучасні технології національно-патріотичного виховання, пронизані ідеями, викладеними у творах П.П. Чубинського.
 Директор Щасливського навчально-виховного комплексу Заслужений учитель України, Заслужений працівник фізичної культури і спорту Юрій Юрійович Йовбак наголосив, що дуже почесна і поважна місія випала очолюваному ним колективу проводити читання, присвячені видатному землякові.
Актуальні проблеми патріотичного виховання були підняті у виступі президента Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого, кандидата педагогічних наук, депутата Київської обласної ради Валентини Василівни Стрілько.
Робота учасників читань була плідною і конструктивною. Активно обговорювалися доповіді та виступи, були напрацьовані нові підходи у розробленні і впровадженні технологій національно-патріотичного виховання учнів і вихованців навчальних закладів, дослідженні спадщини видатного науковця і громадського діяча.
Про справжніх патріотів пишуть скупо:
Не вистача ні мудрості, ні слів.
Натомість тиражуємо ослів –
Від словоблудства надірвавши пупа.
Ілюзій просо фарисейська ступа
Стовче повільно. Замететься слід…
Про справжніх патріотів пишуть скупо:
Не вистача ні мудрості, ні слів.
Час гуркотить то глухо, то розкуто –
Відшукуємось в записах послів:
Той ліг зерном, а той – немов послід…
А він ще й досі в наші душі стука…
Про справжніх патріотів пишуть скупо.
Такому філософському осмисленню піддає постать Чубиського-патріота поет Микола Маркіянович Боровко – проректор Бориспільського інституту муніципального менеджменту, член-кореспондент Міжнародної Кадрової Академії. Рядки прочитаних ним віршів заставили замислитися всіх присутніх – і дорослих, і молодь.
Тематика доповідей учасників читань стосувалася різних аспектів багатогранної постаті талановитого сина українського народу. Так, журналіст, член Національної спілки краєзнавців України Андрій Степанович Зиль зупинився на науковій діяльності П.П. Чубинського на засланні в Архангельській губернії (1862-1869 рр.).
Старший науковий співробітник Бориспільського державного історичного музею, член Національної спілки краєзнавців України Володимир Миколайович Литвин розкрив шляхи вивчення творчості Павла Платоновича Чубинського у шкільному курсі «Література рідного краю».
Директор Бориспільського навчально-виховного комплексу «Ліцей «Дизайн-освіта» імені Павла Чубинського – спеціалізована школа І-ІІІ ступенів» Бориспільської міської ради Лариса Ананівна Власенко розповіла як очолюваний нею заклад вшановує та популяризує славетного земляка.
 Виступи отримали подальше обговорення на секційних засіданнях: «Дослідження творчості Павла Платоновича Чубинського. Павло Платонович Чубинський і видатні постаті України», «Фольклорні записи своєї місцевості. Власні фольклорні дослідження учасників читань. Авторські програми про українські народні пісні для 1-11 класів», «Досвід українських народних промислів. Навчальні програми з різних видів народних ремесел: вишивка, кераміка, різьба по дереву, плетіння соломою, лозоплетіння, писанкарство тощо. Досвід роботи малих академій народного мистецтва».
Всім учасникам читань були вручені сертифікати. Тексти доповідей узагальнено в збірці матеріалів.
Завершилися читання прийняттям ухвали, у якій зокрема зазначено, що учасники читань,наголошують на потребі пошуку нових виховних стратегій як у теоретичному, так і практичному сенсі;
схвалюють досвід роботи установ і закладів освіти Київської області, презентований під час проведення читань, щодо розроблення й упровадження інноваційних технологій національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді;
підтримують практику роботи керівників органів управління освітою, методичних установ, педагогічних працівників, учнів, батьківської громадськості з питань використання музейної педагогіки в системі національно-патріотичного виховання, розвитку та соціалізації дітей і молоді;
вважають, що мета читань щодо розроблення й упровадження системи національно-патріотичного виховання дітей і молоді на засадах положень та ідей творчої спадщини Павла Платоновича Чубинського в цілому досягнута.
Разом з тим учасники читань зауважують, що питання забезпечення ефективності функціонування системи національно-патріотичного виховання потребує подальшого вивчення, розроблення, апробації та впровадження в практику роботи дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, а також освітніх установ.
Взявши до уваги науково-теоретичний і практичний матеріал, представлений на заході, учасники читань пропонують:
ініціювати створення позашкільного навчального закладу “Мала академія мистецтв” з метою впровадження ефективної системи національно-патріотичного виховання, розвитку та соціалізації дітей і молоді засобами мистецтва і народних ремесел;
продовжити роботу над створенням і впровадженням регіональних, місцевих (локальних) програм патріотичного виховання громадян;
підготувати комплекс заходів щодо залучення до патріотичного виховання сімей;
більш активно й цілеспрямовано використовувати науковий потенціал вищих навчальних закладів і наукових установ – викладачів, аспірантів, студентів; залучати їх до досліджень проблем патріотичного виховання, збагачення й розвитку його змісту, методів, форм і засобів тощо; розширити мережу експериментальних навчальних закладів, які працюють над упровадженням результатів наукових досліджень з питань патріотичного виховання;
вжити заходів щодо розширення можливостей видання навчально-методичної літератури патріотичного спрямування відповідно до потреб навчальних закладів;
забезпечувати широку підтримку публікації патріотично зорієнтованих матеріалів у засобах масової інформації, офіційних сайтах освітніх і методичних установ, навчальних закладів;
активізувати роботу з упровадження інформаційних технологій у змісті підготовки і проведення заходів патріотичного спрямування, у тому числі мультимедійних проектів;
продовжити роботу щодо розвитку й удосконалення традиційних форм національно-патріотичного виховання, зокрема: розширювати мережу музеїв у навчальних закладах, більше уваги приділяти діяльності пошукових загонів, що функціонують як гуртки військово-патріотичного спрямування на базі позашкільних навчальних закладів; посилити організаційно-правову, матеріально-технічну підтримку діяльності молодіжних об’єднань патріотичної спрямованості тощо.
Учасники читань доручають оргкомітету:
узагальнити теоретично-практичний досвід вивчення творчої спадщини Павла Платоновича Чубинського з питань етнології, фольклористики, поезії, громадської діяльності, розроблення й упровадження технологій національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в навчальних закладах, представлений учасниками читань;
опублікувати в електронному науковому фаховому виданні «Народна освіта» наукові статті, подані учасниками читань;
здійснити інформування громадськості про зміст обговорених на читаннях питань, використовуючи можливості мережі Інтернет (портали і сайти освітніх установ, навчальних закладів). | 
