А як би ви поставилися до офіційного документа, що надійшов до вас у
лютому і починається словами: «Лист другий. Скоро 1 вересня!» На тлі
снігових заметів така заява звучить, щонайменше, нетрадиційно. Та й сам
стиль листа далекий від стандартів ділового мовлення.
Власне, документ
присвячений не Першому вересня взагалі, а першому вересня конкретно для
першокласників. Саме з них, на думку авторів листа, розпочнуться
«серйозні перетворення в українській освіті». Оскільки учні перших
класів навчатимуться за новими програмами і підручниками.
Звісно, дуже добре, коли профільне міністерство пропонує управлінцям
заздалегідь розпочати підготовку до нового навчального року. Але ж це й
так входить до кола їхніх обов’язків.
Нагальні завдання,
визначені МОН у зв’язку з наближенням першого вересня, викладено в семи
пунктах. І лише два з них стосуються власне організації навчального
процесу (педагогічні ради, курси, семінари, практикуми для всіх
вчителів, які набирають перші класи). Чесно кажучи, нічого революційного
й негайного тут немає. Такі заходи управлінці організовують щороку.
А ось решта пунктів стосуються питань матеріальних. Перш за все школам
пропонується провести бесіди з батьками першокласників. Цікаво, про що?
Згідно з наказом МОНмолодьспорту №204 «Про прийом дітей до 1 класу
загальноосвітніх навчальних закладів», спілкування батьків зі школою
обмежується поданням трьох документів: заяви, копії свідоцтва про
народження та медичної картки. Згідно з наказом, «не допускається
збирання додаткових даних про дитину та її батьків, зокрема довідок з
місця роботи, проживання, про заробітну плату батьків, будь-яких даних,
що свідчать про розвиток дитини та її готовність до систематичного
навчання в школі».
То про що ж говоритимуть батьки й
адміністрація? Наступний пункт міністерського послання наштовхує на
здогад: «Максимально залучити усіх-усіх до забезпечення сучасної
матеріальної бази навчального середовища для наймолодших школярів».
Складається враження, що нещасні батьки - і є оті «усі-усі».
У
цьому контексті вже не викликають посмішки слова чиновників «Скоро 1
вересня», сказані у лютому. Весь фокус у тому, що якраз наприкінці
лютого - на початку березня у школах розпочинається прийом заяв до
першого класу.
Наскільки старанно працюватимуть школи з
«усіма-усіма» для покращення своєї матеріальної бази, перевірятимуть
районні, обласні і всеукраїнський рейди-огляди. Підсумки спостережень
цих кавалерійських рейдів розглядатимуться на спеціальній колегії
МОНмолодьспорту. Дивна ситуація: держава перевіряє, як школи змогли
підготуватися до навчального року, не вклавши у це достатньої кількості
коштів!
Наче не знаючи про брак коштів у місцевих бюджетах,
школам пропонують уже сьогодні «правдиво інформувати керівництво
регіонів, місцеву владу про складнощі та реальний стан справ». А всім
разом нагадують: «Міністерство планує максимально можливо пропагувати
кращий досвід місцевих органів влади, шкіл щодо підготовки до нового
навчального року. Читайте, думайте, а головне — потрібно діяти! Рецепт
для кожної школи в Києві не виписують…» Схоже на завуальоване
благословення видушувати гроші з нещасних «усіх-усіх».
Завершується лист іронічною фразою «З незмінною повагою, Заступник
Міністра Борис Жебровський». Посада — з великої літери. Так і хочеться
запитати: з повагою до кого? До себе? До освітян? Чи батьків?
Оксана Онищенко, «Дзеркало тижня. Україна».
