Найвища ціна життя – мудрість,

а найвища мудрість – робити добро

Сучасний світ мов велетенські терези, на одній шальці яких – жорстокість, зло, ненависть, біль, страждання, на іншій – доброта, любов, співчуття, милосердя, безкорисливість.

З чиєїсь волі шальки терезів час від часу перехиляються то в один, то в інший бік, посилаючи нам все нові й нові випробування у вигляді природних катаклізмів чи хвороб.

Хтось ніби перевіряє нас на людяність, на милосердя: чи не змаліли наші душі, чи здатні ми творити добрі діла, співчувати, віддавати крихітку себе іншим, жертвувати собою задля спільного добра, чи не втратив силу найважливіший закон людського співіснування, сконцентрований у біблійній заповіді: «Люби ближнього свого, як самого себе».

Такі думки мимоволі народжуються, коли зустрічаєш людей, які стали заручниками життєвих обставин і їм так потрібна підтримка, не тільки моральна, а й матеріальна. І найболючіше усвідомлювати, що цієї підтримки потребує дитина.

15 лютого, у день релігійного свята Стрітення Господнього, у фойє Щасливського НВК відбувся Ярмарок Милосердя. Це не перший такий захід, тому є певний досвід, а ще переконання в тому, що велич і красу добра пізнає лише той, хто переживає справжню людську радість – радість творити добро для інших людей.

Таку радість переживали діти і їхні батьки, які готували Ярмарок і брали активну участь у його проведенні.  Це помітно було неозброєним оком.

Сотні батьків та їхніх дітей поспішали до школи з думкою допомогти маленькому щасливчанину, який навчається у 1-му класі. Його у грудні минулого року спіткало лихо – він занедужав, його прооперували.  Наслідки хвороби є небезпечними для його подальшого життя, а лікування потребує величезних коштів, яких у родини зазвичай немає.

І коли дитячим та учительським колективом було прийнято рішення про проведення Ярмарку Милосердя, нас підтримала вся громада Щасливого: чужого горя не буває.

Особливо слід відмітити позицію учнів – від першокласників до випускників школи – активна, громадська, і, що головне, йшла від серця – щиро і милосердно.   

Кожен із учнів намагався внести свій благочинний внесок для допомоги дитині, яка опинилася у жорстких обіймах «Чорнобильської Мадонни». Всі учасники акції впевнені, що дитяча рука помочі буде сильнішою від її обіймів. Хлопчик видужає!

Сільський голова Шмаюн М.Ф. – активний учасник Ярмарку, завітав до школи з працівниками сільської ради. Активно оглядали нехитрі дитячі доробки депутати сільської ради Кущенко Л.П., Катруша Г.А., кореспондент газети «Вісті. Щасливе» Приходько А.В.

У розмові з першокласникам, які наперебій запрошували сільського голову до своєї «крамнички», Микола Федорович запитав: «А для чого ви це робите, дітки?» Відповідь була дитячою, і, водночас, вагомою, від якої у мам першокласників, які стояли поруч, навернулися сльози. «Ми хочемо, щоб Д. швидше видужав. Ми його чекаємо у класі», - відповіли діти.

Можливо, це була підказка Віри Степанівни Іванюти чи матері, що мимоволі витирала сльозу. Але це істина. Ми всі хочемо скоріше побачити першокласника у школі здоровим і життєрадісним, яким ми його бачили на лінійці Першого вересня.

А поруч, як на всіх ярмарках, кипіли шумні торги учнів із покупцями – своїми батьками, сусідами, знайомими. Продавалися чудернацькі скриньки, вишивки, іграшки, власні картини, роботи з бісеру, квіллінгу, архітектурного моделювання, сувенірні вироби, різні ласощі.

Десятикласники пригощали чаєм та кавою, до яких пропонували купити випічку власного приготування.

Поступово класні казначеї підраховували виторг з Ярмарку і заносили кошти до спеціально обладнаної для цього заходу кімнати – казначейства.

Головний казначей Ярмарку Світлана Віцюк (представник Шкільної батьківської Ради) з одинадцятикласниками Вікторією Бурлакою та Дарією Кошарною підраховували кошти, виручені на Ярмарку.

Вони виявилися вагомими. Більше двадцяти тисяч гривень відразу по закінченню Ярмарку було передано у тремтячі материнські руки в присутності представників учительства, батьків, дітей.

Мама не стримала сліз. Слова подяки їй давалися важко. Але про все говорили материнські очі:  стомлені, вистраждані, виплакані, в яких з’явився промінь надії на спасіння сина і велика подяка за милосердя і добро дітям  і батька, громаді села.

Так вийшло, що Ярмарок Милосердя у Щасливому проходив у Всесвітній День захисту онкохворих дітей, яких, на жаль, в Україні стає дедалі більше.  Вони, як ніхто, потребують уваги, допомоги і підтримки.

Підводячи підсумок Ярмарку на батьківських зборах, які проводилися після закінчення заходу, мама п’ятикласниці сказала: «Це був справжній урок милосердя і доброти не тільки для дітей, а й для нас – батьків».

Ю.Йовбак

Директор Щасливського НВК

Все зроблено своїми руками

Головний казначей

Ми маленькі, але...

Погляд зверху

Товар на будь який смак

Торгівля іде дуже добре

Як на Хрещатику