Ю.Йовбак: «Поважайте індивідуальність дитини,

 любіть і приймайте її такою, якою вона є»

 У Щасливському НВК відбулися батьківські збори майбутніх першокласників. Відбулася жвава розмова  між батьками, адміністрацією школи, шкільним психологом. Батьки з тривогою чекають 1 вересня, чекають на це і діти. Щоб життя у школі для дитини було щасливим і радісним треба спокійно і поступово до цього її готувати.

Батькам майбутніх першокласників!

            Перший рік навчання дитини у школі можна порівняти з першим роком дитини після народження: величезна відповідальність, необхідність багато часу проводити поруч, океан витримки та терпіння. Це серйозне випробування для батьків: випробування їхньої життєвої стійкості, доброти, чуйності, мудрості. Дитині у важкий період вкрай необхідна ваша підтримка, ваша віра в успіх, спокійне рівне ставлення. Психологічна підтримка  під час шкільного навчання передбачає визначення рівня психологічної готовності дитини до школи і не враховує фактор психологічної готовності батьків до нового, шкільного етапу життя їхньої дитини.

         Головне завдання батьків – якомога довше розвивати та підтримувати прагнення дитини вчитися, пізнавати нове.

         Щодня цікавтесь шкільним життям дитини: що сподобалося, що не сподобалося, що робили, про що говорили, що дізналися нового, з ким потоваришували, або сперечалися?.. Якщо дитина сама нічого не розповідає, це не означає, що з нею нічого в школі не відбувалося. Ваш інтерес позитивно позначиться на розвитку пізнавальних здібностей дитини.

         Стримуйтеся і не лайте школу та учителів у присутності дитини. Нівелювання їхньої ролі не дозволять відчути радість пізнання.

         Не порівнюйте дитину з однокласниками, хоч би як вони були вам симпатичні чи навпаки. Поважайте індивідуальність дитини, любіть і приймайте її такою, якою вона є.

         Будьте послідовними у своїх вимогах. Якщо прагнете, щоб дитина росла самостійною, не поспішайте пропонувати їй допомогу, дайте відчути себе дорослою.

         Запасіться терпінням! З розумінням ставтесь до того, що у вашого маляти щось не буде виходити одразу, навіть якщо це здається вам елементарним. Не використовуйте висловів : „Скільки тобі потрібно повторювати?”, „Коли ж ти нарешті навчишся?” – повторюйте стільки, скільки потрібно саме вашій дитині.

         Психологічно батьки повинні бути готові не тільки до труднощів та невдач, але й до успіхів дитини. Не бійтесь порадіти очікуваному і закономірному успіху дитини. Похваліть за старанність, але наголосіть, щоб і надалі так було, потрібно старатися, працювати.

         Батькам важливо правильно порівнювати свої очікування щодо майбутніх успіхів дитини з її реальними здібностями. Це допоможе визначити здатність дитини самостійно розраховувати свої сили, плануючи якусь діяльність.

         Слід пам’ятати, що у 6 — 7 років формуються мозкові механізми, які дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають цей період складним, психологи – кризовим. І тисячу разів були праві наші прабабусі, які відправляли своїх нащадків до гімназії у 9 років, коли нервова система вже сформувалася. Однак серйозних зривів та хвороб можна уникнути й сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.

1. Не відправляйте дитину одночасно у перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом для шести-семирічних дітей. Якщо дитина не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху, у неї можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, невроз. Тому, якщо заняття музикою та спортом здаються вам необхідною частиною виховання, почніть водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу.
2. Пам’ятайте, що дитина може концентрувати увагу на 10 -15 хвилин. Тому, коли робите з нею уроки, через кожні 10 -15 хвилин переривайтесь і давайте дитині фізичну розрядку ( пострибати, пробігтись, потанцювати під веселу музику). Починати виконання домашніх завдань краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не повинна перевищувати однієї години.
3. Комп’ютер, телевізор і будь-які заняття, що вимагають значного зорового навантаження, мають тривати не більше години на день – так вважають лікарі-офтальмологи й неврологи в усіх країнах світу.
4. Протягом першого року навчання ваша дитина не лише формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось – ні. У дитини формується власний погляд на себе. І якщо ви хочете, щоб із неї виросла спокійна і впевнена у собі людина, — обов’язково хваліть! Підтримуйте , не лайте за неакуратність у зошиті, за погану оцінку вчителя. Усе це – дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань ваша дитина зневіриться у собі.
5. Показуйте дитині, що ви любите її, а не її досягнення.
6. Навіть у пориві гніву не говоріть дитині, що вона гірша за інших.
7. Чесно і терпляче відповідайте на всі дитячі запитання.
8. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.
9. Оцінюйте тільки вчинки, а не саму дитину.
10. Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання, тому що руйнує особистість.
11. Визнайте право дитини на помилку.
12. Дитина повинна мати „банк” щасливих спогадів.
13. Дитина ставитиметься до себе так, як ставитимуться до неї дорослі.
14. Хоч іноді, ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.

Бажаємо успіху!