Весна, як життя, смикоє нас, людей, за чутливі струни душі. І саме зараз, коли пробуджується природа, коли ряст і барвінок, символи нашого життя, все сміливіше виглядають із-під землиці, і в серці людському прокидаються незборимі бажання жити, творити, діяти.
Учні Рогозівської школи з піднесеним настроєм прийшли на суботник. Особливу відповідальність і гордість за доручену справу відчували старшокласники. Адже це вони з допомогою молодших товаришів посадять біля школи справжній сад! Як же ретельно копали ямки, як бережно наливали воду, садили саджанці, з любов’ю закидаючи і притрушуючи землю. І вже уявляла галаслива дітвора, як у недалекому майбутньому
білопінним квітом зацвітуть посаджені ними ряди вишень, яблунь, груш, слив. І вже мріють випускники, як їхні майбутні діти, ставши школярами, будуть щедро ласувати дарами шкільного саду.
А потім садили берези, сосни, клени, дуби. А ще – різносортний бузок і багато кущів і квітів.
Кипить робота, як у мурашнику. Кожен працює на совість, бо знає: поклонишся землі, як Богу – у стократ віддячить природа і квітами, і плодами – "красивим і корисним”.
Хай же благословиться праця учнів і робітників школи, бо в основі її закладена всеперемагаюча любов до життя, а воно – прекрасне!