«Люблю змагунів узагалі, але дуже ціную переможців. Може, хтось думає, що я усіх хвалю просто так, для годиться. Це не так. Моєю міркою є результат праці. Завдяки конкурсові серед українців в Україні та за її межами відізвалися українська гідність і самоповага. І саме це найбільше мене тішить» – так звертався до школярів 29 травня 2001 року на святі української мови у Національній філармонії (м. Київ) Петро Яцик.

      Ці рядки взяли за лейтмотив свята його господарі-колектив Гнідинської ЗОШ І-ІІІст, яка носить ім»я знаменитого українця.  27 листопада 2016 року тут проходив ІІ етап XVII Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Делегацію знавців української мови та їхніх наставників очолювала методист районного методичного кабінету відділу освіту Бориспільської райдержадміністрації Галина Ігорівна Петренко. Їй та координатору конкурсу, керівнику районного методичного об’єднання вчителів української мови та літератури Анелії Андріївні Дмитренко вручили гнідинський коровай учасниці самодіяльного фольклорного ансамблю «Сусідоньки», які на святі продемонстрували неповторний колорит української народної пісні.          

      Як відомо, Міжнародний конкурс знавців української мови має на меті піднесення престижу рідної мови серед молоді. Учні Гнідинської школи своїм талантом намагалися донести своїм одноліткам-глядачам значимість нашої мови. Адже сьогодні українська мова -це мова нескореної нації, яка відстоює свою гідність і незалежність.

Долучився до свята і талановитий самобутній поет з Гнідина Володимир Віталійович Савон. Затамувавши подих, заворожено слухала зала високі поетичні рядки про українське слово і боротьбу за нього.                                                     

       Учасники конкурсу мали змогу також відвідати Музейну кімнату імені Петра Яцика та та інші музеї школи.

        Цьогоріч на мовному марафоні були і сумні миттєвості, які звучали в актовій залі та були надруковані в буклетах, що їх виготовив спеціально до конкурсу Богдан Сергійович Кудько:
Вже 15 листопадів минає,
Як українця з Канади немає.
Дорогу вічності вартують клени
Блакитно-жовті і червлені,
Щоб перейти у пам'ять аж по вінця…
«Я був, є і помру українцем».
   Хвилиною Пам’яті присутні згадали мецената Петра Дмитровича Яцика та колишного методиста районного методичного кабінету Тетяну Михайлівну Агаркову…

Конкурс Петра Яцика в районі
Зігрівали її долоні…
Скільки всього зробити ще хотіла!
І так раптово в Вічність полетіла.
  Пам`ятаємо…            

                                                                              Ніна Григорівна Кудько,
                                                                              директорка школи.

      Відділ  освіти  висловлює  подяку дирекції школи та всім вчителям, які долучилися  до  проведення цього районного заходу, що пройшов надзвичайно організовано і залишив незабутні враження у всіх присутніх.